Хмельницькі «зелені друзі»

Гортаючи сторінки червоної книги, дехто може здивуватися: «Так я ж бачив це дерево у рідному місті!».
Одне із таких місць, де можна зустріти цілу компанію рідкісних рослин — галявина перед міськвиконкомом.
«На ділянці площею 0,03 га перед будівлею міськвиконкому зростають дерева бука європейського форми пурпурнолистої, які заповідані в якості ботанічної пам’ятки природи 1969 року, - розповідає Людмила Казімірова, директор Ботанічному саду Хмельницького Національного університету, науковець. – Обабіч входу ростуть дві сосни чорні, які мають не меншу природоохоронну та наукову цінність. Також вирізняється серед насаджень сосна Веймутова. Вважається, що рослина названа на честь англійського лорда Веймута, який 1705 року привіз цю породу у свій маєток. За іншою версією – названа на честь капітана Джорджа Веймута, який випередив однофамільця на ціле століття і привіз в Англію зразки насіння і деревини. До речі, сама будівля також є пам'яткою архітектури та історії місцевого значення – тут було Олексіївське училище, назване на честь спадкоємця престолу Цесаревича Олексія».
Бук пурпурний має дуже гарну ажурну крону. Вирізняє його серед інших дерев колір листя – темно-червоний. Бук характерніший для лісів Кавказу, Криму, півночі Азії.
Сосна чорна дико зростає в горах середньої Європи – від південної Австрії до західної частини Балканського півострова, на сході – в східних Альпах і Карпатах. За словами Людмили Павлівни, сосна отримала назву через темне забарвлення кори. У старих дерев пластини, які відшаровуються, збільшуються, набуваючи білого кольору. Це одна з найкращих сосен для вирощування в містах і промислових районах. Тривалість життя може досягати 300-400 років, у природі здатна доживати до 600 років. Інша сосна – Веймутова – у природних умовах росте в північно-східних районах Північної Америки – від Канади до Віргінії і південно-східних провінціях Канади, а також на французьких островах Сен-П’єр і Мікелон, відомі варіації в Мексиці і Гватемалі. Це дерево також може прожити років 300.
До речі, у Хмельницькому є ще одні рідкісні сосни.
«Сосна гірська зростає у сквері Хмельницького обласного театру ім. М.Старицького на підвищеній ділянці з підпірною стінкою висотою 0,3- 1,2 метрів, – каже Людмила Павлівна. Основну композиційну роль цієї ділянки відіграють дерева сосни гірської в кількості 8 особин. Ці дерева – найстаріші представники виду у Хмельницькому і в Хмельницькій області».
Ціково, що до заповідних пам'яток природи місцевого значення віднесли й липу звичайну, якій понад 200 років. Про це розповіли спеціалісти Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області. Росте вона поряд з Управлінням охорони здоров'я Хмельницької міськради. Дерево унікальне не лише за віком, але й за розміром. Якщо проходити повз, не помітити цю розлогу кучеряву крону не вдасться.
Екзотичне дерево віком понад століття росте й неподалік від кафе-бару «Кабріолет», по вулиці Пилипчука, 5. Велике дерево із чорною корою, уродженець Північної Америки, може досягати у висоту 50 метрів. Це навіть вище за дев'ятиповерховий будинок!
І ще кілька цікавих фактів про «зелені фішки» Хмельницького. Найніжніші рожеві квітки, які вже радують око мешканців міста на площі Незалежності, і які всі ми називаємо «сакурами», наспрвді мають назву «Луізіанія трилиста». Ця гостя із Центральної Азії, а саме з Китаю, таки має відношення до сакури – вони справді родичі за класифікацією.
Поряд із центральною площею міста можна знайти ще одну рідкісну рослину – ялину блакитну. Росте цей вид ялин вздовж тротуару біля Будинку освіти, обласного телебачення «Поділля-центр».
Природній ареал для цього хвойного дерева – захід Північної Америки. Воно часто саджається як декоративна рослина. До речі, саме це дерево є символом американських штатів Юта та Колорадо. Свою назву ялина отримала за сизувато-блакитний колір хвоїнок. Спеціалісти ландшафтного дизайну вважають блакитну ялину однією з найкрасивіших із хвойних. Це дерево завжди асоціюється із розкішшю, добротністю.
А на Соборній поряд із приймальнею міського голови, за дошкою пошани, що на площі, та за міською радою, ростуть кущі із яскраво-жовтими квітками, поруч із якими, як і з нашими «сакурами», полюбляють навесні фотографуватися хмельницькі молодята. Хоча такі кущі можна зустріти й в інших частинах міста. Називаються вони форзіція. Цей гість також зі Сходу – Китаю, Японії, Кореї. Названа рослина на честь Уільяма Форзіта, головного садівника Кенсінгського палацу у Великобританії. Саме він привіз цей кущ з Китаю до Європи. Це далеко не всі красиві дерева та кущі, повз які ми йдемо на роботу чи у справах. За словами пані Казімірової, тільки дерев у Хмельницькому понад 100 видів. Але, погодьтесь, коли познайомитися з ними ближче, вони стають ще цікавішими.