Безсніжна зима, пилові бурі, зливи влітку, через які підтоплює міста та села, а ще зменшення рівня поверхневих вод та палюче сонце, що знищує ліси – наслідки кліматичних змін, які сьогодні торкнулися України та Європи загалом. Щоб зупинити глобальну кризу, в усьому світі активно проваджуються кліматичні програми. До прикладу, Євросоюз може стати першим у світі кліматично нейтральним континентом. На початку цього року Європарламент підтримав програму «Європейського зеленого курсу» (ЄЗК), який має забезпечити це перетворення до 2050 року.
Як пише голова правління Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля", координаторка Робочої групи 5 "Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату" Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС Наталія Андрусевич на «Європейській правді», перехід до кліматично нейтрального континенту буде можливим тільки за умови скоординованих дій на рівні Євросоюзу, країн-членів і сусідніх держав. Тому ЄЗК передбачає розробку «дипломатії зеленого курсу», щоби переконувати та підтримувати інших партнерів. Це включатиме розвиток екологічних, енергетичних та кліматичних партнерств з країнами-сусідами.
«Європейський Союз є лідером за обсягом надання міжнародної допомоги з розвитку іншим країнам та фінансує понад 40% проєктів зі зміни клімату у світі. Одним із ключових для України буде нова фінансова програма зовнішньої допомоги ЄС – Інструмент сусідства, розвитку та міжнародної співпраці, який об’єднає усю зовнішню допомогу ЄС і, щонайменше 25% буде спрямовано на цілі з питань зміни клімату. Україна має активно включитися в обговорення та погодження відповідних складових елементів цього інструменту», - повідомляє Наталія Андрусевич.
Однак, поряд з урядовою політикою і регуляторними правилами допомогти у переході до кліматично-нейтрального континенту повинні всі сектори суспільства. Крім того, важливо розуміти, що питання кліматичних проблем має вирішуватися не лише на глобальному рівні, але й локальному. За інформацією сайту Єврокомісії, у Євросоюзі започаткували громадські консультації, які дають можливість висловитися та зробити внесок у розробку оновлених кліматичних дій усім громадянам. В Україні також періодично проводяться публічні консультації, соціологічні опитування, результати яких можуть бути використані при розробці кліматичних програм.
До прикладу, у Хмельницькому місцева команда енергетичного кластеру нещодавно представила результати опитування про те, які кліматичні проблеми найбільш критичні для міст області. Соціологічне дослідження проводилося в рамках проєкту Міжнародної Кліматичної Ініціативи серед мешканців міст Хмельницький, Кам’янець-Подільський та Шепетівка.
«Кліматичні проблеми, з якими кожен з нас часто стикається, ми хочемо підняти на новий рівень. Є глобальна політика, а є локальна. І кліматична політика потребує вирішення проблемних питань на різних рівнях: чим скоріше на локальному рівні ми зрозуміємо проблему, тим швидше ми її почнемо вирішувати. Саме для цього провели дослідження. Ми дізналися наскільки люди орієнтуються в кліматичних проблемах, як вони їх відчувають, і як думають з ними боротися в майбутньому», - говорить представник ГО «Хмельницький енергетичний кластер» Артур Кокаревич.
Як зазначають активісти, отримані відповіді стануть основою для проведення інтерв'ю з кандидатами на посади міських голів під час виборчої кампанії восени цього року, щоб визначити, яким чином кандидати планують боротися із виявленими проблемами у зазначених містах.
«Метою опитування була оцінка кліматичних проблем, які існують в трьох містах, на думку їх мешканців. Ми запропонували 16 тверджень-проблем у різних категоріях і вони їх мали оцінити від одиниці до десяти. Одиниця означала, що проблема відсутня в їхньому місті, а десятка, що проблема критична. У нас було декілька блоків: екосистема, транспорт, відходи, кліматична політика, енергоефективність у будинках і виробництво, - каже аналітик «Хмельницького енергетичного кластеру» Світлана Каритун. - По кожній проблемі ми вивели середню оцінку. Також в учасників була можливість прокоментувати питання».
Як розповідають екоактивісти, в розрізі проблем у різних містах позитивно виділяється Хмельницький. За результатами опитування видно, ситуація в обласному центрі дещо краща, ніж у Кам’янці-Подільському та Шепетівці.
«Це означає, що на місцевому рівні у нас більше приділяли увагу кліматичній політиці. Елементарний приклад – «Екобус», який діє в Хмельницькому. Є вдала інформаційна кампанія, розроблена ціла програма збору небезпечних відходів. Завдяки цьому у Хмельницькому питання куди подіти таке сміття не вважають серйозною проблемою. Водночас у Кам’янці-Подільському, Шепетівці, на жаль, таких програм немає», - пояснює Артур Кокаревич.
Є ж кліматичні проблеми, які турбують однаково гостро мешканців різних міст не лише Хмельниччини, але й України загалом. «Якщо ми говоримо про проблеми річок, то орієнтовно вони у всіх однакові – знизився рівень води, люди забруднюють водойми. Та ж проблема з переповненими сміттєзвалищами – на жаль, в Україні немає міста, де б цієї проблеми не було. Звернемо увагу, що сьогодні Хмельницький працює над розробкою будівництва сміттєпереробного заводу, тож сподіваємося, що з часом ця проблема не буде кризовою», - додає активіст.
До теми: Гора з деревами замість сміттєзвалища. Як у Хмельницькому боротимуться з відходами.
За результатами соціологічного опитування, команда «Хмельницького енергетичного кластера» склала топ-5 основних кліматичних проблем кожного з досліджених міст, які назвали їх мешканці.
Жителі Хмельницького вважають, що найбільш кризовими кліматичними питаннями обласного центру є:
- забруднення міських водойм (оцінка 8,5 з 10);
- переповнене сміттєзвалище (оцінка 8,3 з 10);
- зниження рівня води у річках, ставках, зникнення поверхневих вод (оцінка 7 з 10);
- немає можливості відсортовувати відходи поблизу своєї домівки із подальшим направленням на переробку (оцінка 6,9 з 10);
- нераціональне теплоспоживання будинками з центральним опаленням в холодну пору року (оцінка 6,8 з 10).
Топ-5 кліматичних проблем в Кам’янці-Подільському:
- немає можливості відсортовувати відходи поблизу своєї домівки із подальшим направленням на переробку (оцінка 9,1 з 10);
- забруднення міських водойм (оцінка 8,7 з 10);
- переповнене сміттєзвалище (оцінка 8,7 з 10);
- немає можливості здати небезпечні відходи в місті (оцінка 8,1 з 10);
- відсутня інформаційна кліматична просвіта стосовно питань енергозбереження та зміни клімату (оцінка 8 з 10).
Топ-5 кліматичних проблем у Шепетівці:
- відсутня мережа громадського екологічного транспорту (оцінка 8,7 з 10);
- відсутність розвинутої велоінфрастурктури (оцінка 8,6 з 10);
- забруднення міських водойм (оцінка 8,6 з 10);
- немає можливості здати небезпечні відходи в місті (оцінка 8,6 з 10);
- немає можливості відсортовувати відходи поблизу своєї домівки із подальшим направленням на переробку (оцінка 8,6 з 10).
Саме із цими питаннями активісти планують напередодні місцевих виборів звернутися до кандидатів на посади міських голів. Крім інтерв’ю з ними, в кожному з трьох міст влаштують панельну дискусію, куди планують запросити й експертів. Таким чином питання кліматичних проблем мають бути порушенні на локальному рівні.
Читайте також: Теорія розбитих вікон: як в громаді на Хмельниччині змінюють звичку смітити.