ye-logo.v1.2

“Мрію про власну творчу майстерню”

Суспільство 4517
Фото: автора

26-річний мешканець Нетішина Михайло Радченя два роки тому відкрив у собі хист до малювання

Михайло Радченя— людина поміркована й духовно багата. Та й не дивно, адже в родині хлопця багато духовників: двоюрідний дідусь — протоієрей у Києві, двоюрідний дядько — священик у Рівненській області, а двоюрідна прабабуся була колись ігуменією Корецького Свято-Троїцького жіночого монастиря (м. Корець Рівненської області). Тож тяжіння до піднесеного, творчого та духовного закладалося не один десяток літ. І не дивно, що воно вилилося в хлопця у бажання передавати красу оточуючого світу на полотні.
“На творчість надихнуло кохання”
Він просто взяв до рук пензлі й фарби та почав творити. До слова, мистецтву Михайло не навчався ніде. За його словами, в один прекрасний день він зрозумів, що має малювати картини. Звісно, перед цим прочитав спеціальну літературу про те, як правильно підготувати полотно, які фарби використовувати і як їх правильно змішувати, тобто вивчав суто технічний бік справи.
“На створення першої картини “Вовки” мене надихнуло... кохання, - каже хлопець.- Два роки тому я познайомився з дівчиною і закохався. Тоді все й закрутилося”.
До речі, зображені на полотні вовки привітно усміхаються та мають людські очі — блакитні, мов небо. Виявляється, Михайло під личиною вовків, яких дуже поважає і захоплюється ними, зобразив себе та свою другу половинку. Дійсно, щось схоже між зображеним вовком та художником спостерігається, якщо пильно придивитися до обох.
Коли Михайло малює картину, він не робить якихось приблизних штрихів олівцями, а одразу використовує олійні фарби. “Звісно, має бути натхнення, бо без нього створити щось захоплююче не вдасться. Тому, якщо немає натхнення, то я не малюю. Перед початком роботи знаю напевне, що має бути, але інколи в процесі щось додаю, щось забираю, - каже художник-початківець. - Люблю малювати тільки те, що мені сподобалося. На замовлення не малюю, бо в мене своє бачення, а в когось — своє. Тому не завжди вгадаєш, що від тебе вимагають зобразити. Та й у полотно треба вкладати частинку своєї душі — тільки тоді воно буде справжнє, немов живе”.
“Малюю в гаражі, бо немає майстерні”
На своїх картинах Михайло зображує здебільшого тварин та природу. Перевагу надає олійним фарбам, бо картини, намальовані ними, нагадують старовинні роботи, до яких у Михайла особливе ставлення. Проте інколи використовує й пастель.
“Звісно, не завжди отримуєш бажаний результат. Я бачу свої помилки, і намагаюся їх не повторювати. Все ж мені подобається те, що я роблю, - каже Михайло Радченя. - Не завжди вистачає часу для творчості, до того ж, малюю здебільшого в гаражі, бо немає обладнаної майстерні. Тому мрію, аби в мене була власна творча майстерня, де міг би малювати картини”.
Кілька робіт художника красуються на стінах у друзів. Наприклад, картину “Мисливець, що полює на вовка” Михайло намалював для друга-мисливця. А картину “Кіт та пес” - для палкого шанувальника цих тварин.
У планах Михайла - взяти участь у художній виставці в Рівному, куди запрошують його колеги й друзі. А також — створення портретів. Каже, що вже є кілька бажаючих увіковічити себе на полотні.
Окрім створення картин, Михайло полюбляє грати в шахи та шашки з друзями. Часто бере участь в Інтернет-турнірах, де неодноразово виграє. Раніше захоплювався футболом та боксом. Наразі він — студент-п’ятикурсник, навчається на заочно-дистанційній формі навчання у Хмельницькому національному університеті на факультеті “Управління персоналом і економіка праці”.
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую