У Старокостянтинові засмагають біля… храму

Міський голова Микола Мельничук твердить, що вказівки на облаштування саме тієї території не давав. Натомість депутат та підприємець Георгій Висоцький, який разом з депутатом В’ячеславом Кучером обладнав пляж за власні кошти, стверджує, що місцева влада отримала припис санстанції привести територію пляжу в порядок ще до 10 червня поточного року. Роботи з облаштування пляжу проводилися 17 червня. Поки влада думала, підприємці діяли Отож, вранці 17 червня поблизу храму розпочалися роботи з облаштування території. На пляж привезли кілька машин піску та почали розгортати його бульдозерами. А в цей час приїхала делегація хмельницьких журналістів, яку зустрів мер Старокостянтинова Микола Мельничук. Звісно, всіх зацікавило те, що відбувається. Микола Степанович пояснив, що роботи проводяться депутатом Висоцьким самовільно, сам він дозволу на їх проведення не давав. Незабаром ми зустрілися з мером, аби прояснити ситуацію, яка склалася. «Вранці 17 червня (!) я отримав листа від депутата В’ячеслава Кучера про прохання прийняти благодійну допомогу з часткового проведення робіт з благоустрою міського пляжу. Я написав резолюцію «для вирішення з депутатом» начальнику комунального ремонтно- будівельного шляхового підприємства (КРБШП) Віктору Ковені. Більше жодних вказівок не давав, – каже Микола Мельничук. – До всього, 10 червня на виконкомі міської ради було прийняте рішення (№ 239) «Про визначення місця масового відпочинку населення (пляжу) на водних об’єктах м. Старокостянтинів на період купального сезону 2010 року», відповідно до якого визначили ділянку пляжу згідно зі схемою, яка додавалася до рішення (згідно зі схемою, територія пляжу мала бути подалі від храму, а не там, де проводилися роботи – прим. автора). Тому дії депутатів є неправомірними. Я вражений тим, що відбувалося». За словами мера, він звернувся до депутатів та працівників з проханням зупинити роботи та прибрати техніку. «Ми тільки «за», коли депутати допомагають місту. Проте, в цьому випадку депутати не узгодили ділянку впорядкування і почали діяти на власний розсуд. А все має бути узгоджено з владою та проводитися відповідно до чинних норм», – каже Микола Степанович. За словами мера, питання про перенесення зони відпочинку неодноразово розглядалися, є рішення про створення кількох пляжів у місті. До того ж, як твердить Микола Мельничук, щороку санстанція вимагає проведення відповідних робіт на місцях масового відпочинку, зокрема зробити заміри води та облаштувати пляж. Хто до Бога, а хто біля Бога Як розповів отець Степан (Капустинський), настоятель Свято-Троїцького храму (Українська православна церква Київського патріархату), він уже 14 років служить у місті й постійно спостерігає за тим, як влітку поблизу церкви засмагають та купаються місцеві жителі. «Я неодноразово звертався до місцевої влади з проханням перенести пляж в інше місце. Мені обіцяли, що займуться цим питанням, проте далі обіцянок справа не йшла. Звісно, було помилкою, що я не звертався письмово, – каже отець Степан. – Я знаю, що тут не одне десятиліття був стихійний пляж, люди завжди ходили сюди відпочивати та купатися, але ж це наразі заповідна зона, тим паче проводяться богослужіння у храмі. Одного року у холі храму перевдягалася у купальник якась жінка…». До всього, поблизу храму поставили три торгові намети, де продавали пиво та сла- боалкогольні напої. Молодь і вдень, і ввечері засідала там та потім розгулювала по території пляжу та заповідника. А пам’ятка архітектури ніким не охороняється… Отець Степан каже, що звертався навіть з проханням, аби храм відгородили від пляжу парканом та призначили сторожа. Проте йому відповіли, що територію пляжу перенесуть далі або на інший берег річки, тому в цьому немає потреби. «Ми попередили владу заздалегідь» Депутат Георгій Висоцький, який керував роботами на пляжі, каже, що про проведення суботника (саме так назвав він дії з облаштування пляжу – прим. автора) він попередив заздалегідь, а саме 15 червня, коли був на прийомі у першого заступника міського голови Володимира Богачука. Володимир Васильович факт підтвердив, але запевнив, що давав доручення лише «Міськводоканалу» та «Міськсвітлу» на проведення на територію зони відпочинку води та світла. Про те, які ще роботи вестимуть там, він не знав. «Але я думав, що депутат Висоцький був ознайомлений з рішенням та схемою зони відпочинку, бо він мене нічого не запитував», – сказав Володимир Богачук. 16 червня на прохання депутата Висоцького секретар міської ради Олександр Степанишин дав доручення попередити усіх депутатів про суботник, що й було зроблено в телефонному режимі. «Суботник – гарна справа, тому ми її підтримали. Ми попередили усіх, до кого змогли додзвонитися», – сказав Олександр Дмитрович. «Георгій Висоцький використав свої депутатські повноваження, залучивши до справи державну техніку та робітників. Я дав лише доручення посприяти, але не дозвіл на виконання робіт. Його дії були не визначені і не сплановані», – твердить мер Микола Мельничук. Проте на виконання робіт начальник КРБШП Віктор Ковеня виділив і техніку, і людей. Питання: чому? Якщо було прийняте рішення, то він мав би про нього знати. Проте, як з’ясувалося, копію рішення від 10 червня він отримав лише … 22 червня. До того ж, згідно з цим же рішенням, він мав би до 16 червня (!!!) провести паспортизацію пляжу. «16 червня (!) я отримав листа від депутата Кучера про надання ним благодійної допомоги (лист зареєстровано у міськраді 16.06.10, 02/4-1358 – прим. автора), тому зранку 17 червня надав техніку та людей для проведення робіт. На момент виконання робіт з облаштування пляжу завдяки зусиллям депутатів Висоцького та Кучера я не знав ні про рішення виконкому, ні про схему пляжу. Якби був у курсі справи, то, звісно, роботи проводилися б у тому місці, яке було визначене, а не там, де завжди купалися мешканці міста, – сказав Віктор Андрійович. – Зазвичай, подібні рішення приходять на 2-3 день після прийняття, а ми отримали його лише 22 червня…». За словами депутата Висоцького, жодного року питання про перенесення території пляжу не порушувалося і не розглядалося на сесіях міськради. В той же час міський голова твердить, що такі рішення приймаються щороку. Післямова Хто з них має рацію, а хто ні – сказати важко. До того ж, справа вже зроблена – пляж впорядковано. Та й важко переконати людей перейти на інше місце, якщо вони десятиліттями ходили саме сюди. Можливо, не депутати винні, які намагалися допомогти місту, і не мер міста, який має діяти в рамках закону, а самі люди, які не розуміють, що пляжем біля пам’я-тки архітектури не приваблять ні українських туристів, ні тим паче туристів з-за кордону. Кому ж сподобається, що на території заповідної зони та ще й діючого храму лежать оголені тіла…