Людина тоне тихо: як розпізнати потопаючого та врятувати його

Лік на порятунок потопаючого йде на секунди. На відміну від усталеної думки, утоплення відбувається без різких рухів, бризків води та закликів про допомогу. Єдине, що можна помітити збоку - широко розплющені перелякані очі. У цей момент людина, як риба, хапає ротом повітря, намагаючись його якомога більше набрати, та може злегка по воді стукати руками.

«Людина зазвичай тоне дуже тихо. Дуже рідко трапляється, що людина буде кричати. Тому ті, хто поряд, не завжди можуть зрозуміти, що насправді відбувається. Чому так стається? Коли людина відчуває, що загрожує небезпека, її охоплює паніка. Вона сковує поведінку потопаючого. Щоб врятувати його, є буквально до хвилини часу», - говорить методистка навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області Альона Мельник.

Кожен, хто вирішує відпочити біля води, має навчитися розпізнавати ознаки того, що людина тоне:

• Потопаючий нездатний покликати на допомогу. Якщо виникла підозра, що хтось тоне, запитайте в нього чи потрібна допомога. Якщо відповіді немає, людина може бути дійсно в біді.
• Людина поперемінно йде під воду – з'являється над її поверхнею, ковтнувши повітря, знову зникає.
• Людина, яка тоне, не буде розмахувати руками. У спробі відштовхнутися від води, можуть бути лише легкий стукіт руками, які витягнуті сторони.
• Потопаюча людина перебуває у воді в вертикальному положенні. Коли потопаючий перестає робити підтримуючі рухи, він може протриматися біля поверхні 20-60 секунд, а потім повністю піти під воду.

Для купання обирайте лише спеціально обладнані місця.

Як реагувати тим, хто поряд

«Ще до того, як ви йдете на відпочинок до води, задайте собі питання – наскільки добре ви плаваєте і чи достатньо у вас сил, щоб надати допомогу? Якщо ви впевнені у собі, то навіть у такому випадку ви повинні привернути увагу оточуючих, крикнути: «Людина тоне, йду на допомогу». Щоб вони могли рятувальників викликати і допомогти витягти постраждалого» - пояснює спеціалістка.

Правила порятунку потопаючого: 

• Підпливати до людини, яка тоне, можна тільки зі спини. Людина в паніці, намагаючись врятуватися, буде хапатися за вас і потягне вас на дно.
• Робити захоплення потопаючого треба попід руки своєю однією рукою, та що менш робоча. Іншою рукою гребете до берега.
• У цей момент потопаючому говорите про те, що ви його рятуєте.
• Якщо не вдається взяти людину під руки, можна зробити захоплення за шию. Ще один варіант, якщо це дівчинка чи жінка – на витягнутій руці хапаєте її за волосся. Це боляче, але таким чином можна витягти людину.
• Коли витягли постраждалого з води обов’язково потрібно оглянути ротову порожнину і ніздрі, чи немає там мулу та сторонніх предметів. Щоб очистити дихальні шляхи, використайте хустинку, рушник чи серветки.

Не дозволяйте дітям самостійно відвідувати водойми.

«Раніше вважали, що людину, яка тонула, треба перекласти через коліно животом. Зараз лікарі так не рекомендують робити. Постраждалого варто покласти на бік, щоб вода поволі витікала з легень, - коментує Альона Мельник. - До речі, коли ви витягли людину на берег, ви можете по зовнішньому вигляду зрозуміти, чи є у неї багато води в легенях, чи немає».

Є два види утоплення: біле та синє. Сухе (біле) утоплення – зазвичай, це трапляється, коли в людина з різних причин втратила свідомість. Тоді тонучий не встиг наковтатися багато води і в легенях її не буде. В цьому випадку, постраждалого варто покласти на бік і все, що в шлунку, витече. Коли ж постраждалого витягують з води і шкіра в нього синюшна, це означає, що людина, тонучи, наковталася багато води. Вода потрапила не тільки у шлунок, але й в легені, і сталася гіпоксія. Потрібно постраждалому надати серцево-легеневу реанімацію і штучну вентиляцію легень. (Як проводити домедичну допомогу потопаючому дивіться нижче – авт.)

«Навіть, якщо людина у свідомості та їй стало легше, її все рівно обов’язково треба передати у руки медиків. Бувають віддалені наслідки, тож потрібний огляд лікаря», - говорить методистка.

І додає: ті, хто відпочивають на водоймі, мають бути готові до того, що може впіймати судома. Тож потрібно знати, як з нею боротися. Зазвичай, радять на купальному одязі мати шпильку. Якщо відчули, що судомить, нею потрібно проколоти собі мізинець. Больовий шок розслаблює м’язи і судома проходить. Немає шпильки – тоді покусайте сильно себе за мізинець. Або можна згрупуватися, підхопивши себе за стопи, і різким рухом випрямити ноги, а стопу потягнути на себе.

Уникайте водойм зі швидкою течією та не плавайте наодинці.

Як надати серцево-легеневу реанімацію 
(витяг з пам’ятки домедичної допомоги рятувальника ДСНС України) 

Техніка проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР) у дорослих

Непрямий масаж серця:

1. Визначити місце натискання: - точка натиснення – середина грудної клітки.
2. Провести спочатку 30 натискань на грудину обома руками: - долоня над долонею в замку; - глибиною не менше 5 см (не більше 6 см); - частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину.

Штучне дихання:

1. Накласти маску-клапан.
2. Затиснути ніс постраждалого та зробити вдих «рот до рота».
3. Відпустити крила носа і повторити вдих, знову затискаючи ніс (виконання 2 вдихів повинно тривати не більше 5 сек.). При відсутності індивідуальних засобів захисту – штучне дихання не виконується. Після 2 вдихів, – продовжити СЛР у співвідношенні: 30 компресій / 2 вдихи.

Техніка проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР) у дітей:

Непрямий масаж серця:

1. Визначити місце натискання: - точка натиснення – середина грудної клітки.
2. Якщо рятувальників двоє та більше: провести 15 натискань на грудину однією рукою: - глибиною біля 5 см; - частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину.
3. Якщо рятувальник один та не має помічників: провести 30 натискань на грудину однією рукою: - глибиною біля 5 см; - частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину.

Штучне дихання:

1. Накласти маску-клапан.
2. Затиснути ніс постраждалого та зробити вдих «рот до рота».
3. Відпустити крила носа і повторити вдих, знову затискаючи ніс (виконання 2 вдихів повинно тривати не більше 5 сек.). Після 2 вдихів, – продовжити СЛР у співідношенні: 15 компресій / 2 вдихи (якщо рятувальників двоє та більше) або 30 компресій / 2 вдихи (якщо рятувальник один та не має помічників).