Відомі хмельничани поділилися дитячими фото і спогадами про новорічні подарунки

Запах хвої, мандарин, морозне повітря, подарунки, а ще очікування дива – без цього важко уявити зимові свята. Особливо щиро у здійснення чуда в цей казковий період вірять дітлахи. Певно, усі пам’ятають те радісне відчуття, коли спросоння під подушкою знаходили подарунок від святого Миколая? Або ж прокинувшись раненько, бігли босоніж до новорічної ялинки, хвилюючись, чи там чекає бажаний пакунок? А піднесений настрій на святковому ранку в садочку чи школі? Як маленькі зайчики, ведмедики, білочки та сніжинки разом водили хороводи навколо новорічного дерева?

До Нового року ми вирішили зібрати подібні спогади у відомих хмельничан. Запитали про новорічні чи різдвяні подарунки, які їм найбільше запам’яталися у дитинстві. А ще підготували добірку їхніх дитячих фото. Дехто поділився світлинами у карнавальних костюмах біля ялинки, або ж (у кого не знайшлося) просто показав улюблені фотографії з дитинства.

До вашої уваги фотографії з домашніх архівів відомих спортсменів, музикантів і чиновників Хмельницького. До слова, звісно, відомих містян у нас більше, але не всі, до кого звернулися журналісти сайту «Є», змогли відшукати свої дитячі фотографії, щоб поділитися ними з читачами.

Ірина Мерлені, олімпійська чемпіонка з вільної боротьби:

«Звичайно, для мене, як для дівчинки, найкращим подарунком, який запам’ятався, була – лялька! Я для неї спеціально різний одяг шила. А, зазвичай, подарунки в дитинстві були різними: іноді це був одяг, цукерки, мандарини».

Ірина Мерлені на святі у дитячому садочку.

Олександр Симчишин, Хмельницький міський голова:

«Коли мені було п’ять років, під ялинкою я знайшов велику машинку на радіокеруванні. Вона в мене пропрацювала довго, бо я дбав про техніку».

Олександр Симчишин у новорічному вбранні.

Марина Бех-Романчук, багаторазова чемпіонка України, чемпіонка Європи зі стрибків в довжину:

«Найкращим подарунком для мене був приїзд батьків додому на новорічні свята».

Зимове фото Марини Бех.

Сергій Присяжний, фронтмен гурту «Мотор'ролла»:

«Завжди отримував від батьків у подарунок модний одяг, іграшки, але найкрутіший – спортивний велосипед. При «радянщині» то був космос».

Майбутній гітарист і вокаліст Сергій Присяжний.

Сергій стоїть біля коня.

Василь Новачок, заступник міського голови:

«Зазвичай то були цукерки, які батькам давали на роботі. Але якось, батьки подарували мені книгу про сім чудес світу і Стародавній Єгипет. Мені тоді було років дванадцять. Я прочитав її кілька разів».

Ще одне дитяче фото з іграшковим коником - цього разу на світлині Василь Новачок.

Микола Ваврищук, заступник міського голови:

«Був період, коли в кожній хаті з'являвся відеомагнітофон. Найбільше запам'яталося те, як під ялинкою усі знайшли ( а в сім'ї четверо дітей ) відеокасети з мультиками. Кожному по дві, ціла колекція мультиків».

Микола Ваврищук у вишиванці біля ялинки.

Михайло Кривак, заступник міського голови:

«Це був конструктор, звісно радянський, щось типу сучасних «ЛЕГО». Він складався з алюмінієвих пластинок з отворами, з тисячами гвинтів та гайок. З них можна було зібрати іграшкове авто, трактор, потяг тощо».

Карнавальний костюм Михайла Кривака.

Майя Онищук, скрипалька, директорка обласного науково-методичного центру культури і мистецтв:

«Подарунки були найцінніші – це дефіцитні шоколадні цукерки або шоколадка «Альонушка» чи «Чайка». Але більші теплі спогади – коли в нас збиралась велика родина у бабусі (близько 35 людей), і ми – діти, ліпили вареники з дорослими і завжди заліплювали у деякі сюрпризи: часничок,одну копійку,перець горошком. А потім були в очікувані, кому за столом під час святкування попадеться вареник з сюрпризом! Цю традицію і зараз, вже дорослі, продовжуємо з нашими дітьми».

Майя Онищук посміхається по центрі фото.

Борис Ткач, начальник управління охорони здоров’я міської ради:

«Найкращим подарунком у дитинстві був іграшковий Дід Мороз з мішечком подарунків за спиною. Він накручувався ключиком і їхав на лижах. Тато привіз його мені з Москви, де був у відрядженні».

Дитяче фото Бориса Ткача.

Артем Ромасюков, начальник управління культури і туризму міської ради:

«Мені було років сім чи вісім, коли моя старша сестра Таня за тиждень-два до Дня святого Миколая провела зі мною розмову, що є такий святий і якщо ти слухняний, то він тобі щось дарує. Тоді мені під подушку святий Миколай приніс шоколадку та книгу. Я був настільки вражений, бігав цілий ранок і кричав, що він є, що він приходив до мене. Потім я, звісно, зрозумів, що це не Миколай приніс подарунок. Бо він чоловік немолодий і до всіх завітати не встигне. Але він може передавати подарунки через рідних. Момент, коли я засунув руки під подушку і там були подарунки… це була ейфорія».

З домашнього архіву Артема Ромасюкова.

Олег Плахотнюк, регбіст, учасник реаліті «Холостячка» про кращий подарунок у дитинстві на свята відповів так:

 «Це було 35 років тому».

Олег Плахотнюк біля новорічної ялинки 1988 року.