Чим вам подобається Хмельницький?

День міста – привід повеселитися на концертах, скуштувати дармової солдатської каші... Чи щось більше?

Можливо, прояв патріотизму і любові до Малої Батьківщини. За що ж люблять Хмельницький його відомі мешканці, дізнавалися кореспонденти «Є Поділля».

Олександр Соленцов, фотохудожник, член Національної спілки фотомитців України:
«Я просто люблю Хмельницький. Як його не любити? Це місто особливе, своєрідне, не схоже на інші. Я хоч і не корінний хмельничанин, але живу тут вже більше трьох десятків років. Тут мої найкращі друзі. А головне – у Хмельницькому я почуваюся комфортно. І це для людини, гадаю, головний критерій любові до свого міста. Мені доводилося бувати в різних містах країни, світу, але завжди хочеться повертатися до рідного мені Проскурова. Міста, що є моїм натхненням, відрадою, моїм домом».

Іван Гладуняк, голова Хмельницької обласної ради:
«Місто Хмельницький – обласний центр, і про область скла- дають враження саме по Хмельницькому. За ті роки, що міськ- раду очолює Сергій Мельник, Хмельницький із периферійного міста перетворився на сучасний, культурний, спортивний центр. Як покращилися парки імені Шевченка, Франка! Мельник переломив інертність периферії! Усі плани та бажання мерії обмежуються можливостями бюджету. Він змінює інфраструктуру міста – капітальний ремонт доріг, будів- ництво шкіл, покращення галузей охорони здоров'я, освіти. Вирішує фундаментальні проблеми громади. Веде виважену, далекоглядну політику. Скрізь відчувається рука професіонала. Ми працюємо однією командою. У нас багато планів на майбутнє! Це і великий сучасний Палац спорту, який, безумовно, стане окрасою міста – область однозначно допомагатиме ресурсами, розвиток дорожньої системи, яка потребує реконструкції, покращення інфраструктури міських закладів охорони здоров'я, які завдяки тісній співпраці обслуговують не лише хмельничан, але й мешканців області».

Неллі Павлова, член Національної спілки художників України:
«Любов до когось чи до чогось – це почуття, яке не піддається логічному поясненню. Я родом з Росії, у Хмельницький приїхала вже дорослою людиною, але за тридцять років це місто вже давно стало мені рідним, і тут мої корені: донька, онуки. І я люблю Хмельницький за його зелені вулиці, за парки, за його архітектуру. Наше місто справді гарне, особливо центральні вулиці. Вважається, що наше місто сучасне, але гуляючи його вулицями, бачу стільки старовинних будинків! Всю цю красу я передала у серії своїх картин, присвячених Хмельницькому».