У Хмельницькому відкрили повстанську тир-криївку

Відтепер у Хмельницькому діє незвичайна музейна криївка. Відкрили її сьогодні, 23 вересня, в приміщенні тиру на Гречанах, який перебуває на балансі спортивно-культурного центру «Плоскирів». Кімнату облаштували як типову підземну криївку, в якій колись місяцями мешкали воїни УПА. Відтворили їхній побут, стилістику тих часів. Для цього їздили дивитися на чинні музеї-криївки в сусідніх областях.

Як розповідає директор СКЦ «Плоскирів» Роман Гурницький, це буде не просто музей, а діючий тир з тематичною зоною, де відвідувачі зможуть дізнатися більше про життя українських повстанців. Робили все коштом підприємства і силами його працівників. Закупили деревину, обшили нею кімнату, виготовили тематичні стенди і за пів року роботи завершили.

Криївка розташована поруч зі стадіоном "Локомотив".

«Коли до нас на баланс повернулося приміщення тиру, ми захотіли зробити щось корисне, щоб було інтерактивно і цікаво. Виникла ідея зробити криївку-тир. Знайшли схожий музей в Рівненській області, де була одна з найбільших криївок. Поїхали подивитися», - говорить Роман Гурницький.

Експозицію доповнили історичними експонатами, які самотужки збирали. Деякі з них знаходили в неділю на блошиному ринку. Також оголошували збір в соцмережах, тож деякі речі у майбутній музей принесли хмельничани.

Тир також приймає вже своїх відвідувачів. За попереднім записом можна обрати груповий або індивідуальний формат заняття. Записатися можна за телефоном 067 381 44 38.

Відвідувачі криївки зможуть взяти собі на згадку листівку.

Кілька цікавих фактів про повстанські криївки під час сьогоднішнього відкриття у Хмельницькому розповів керівник Здолбунівського краєзнавчого музею Олександр Чижевський.

«Підпільна боротьба передбачала підпільне життя. Людина йшла з сім’ї, змінювала своє ім’я. Їм треба було десь жити і вони створювали криївки. Це був наче льох, але у лісі з дубових дошок і вентиляцією, - говорить він. - Криївки бували для життя, для тимчасового сховку, для зберігання продуктів, документів, госпітальні».

Криївку прикрасили масштабними муралом.

Повстанці ніколи не знали про криївки, які могли бути розташовані поруч. Завдяки цьому, якщо вони потрапляли в руки ворогів, то не могли навіть під тиском катувань розповісти про інші укриття.

Вхід у криївку максимально маскували. Його прикривали деревом, камінням чи великою кількістю сухого листя. Зимували повстанці теж у криївках – по три-чотири місяці свого життя вони проводили під землею.

Лекцію про криївки прочитав Олександр Чижевський.

«Криївки були різні за розмірами, але в середньому в них жило по 8 людей. Система вентиляції не дозволяла помістити більшу кількість людей. Були буржуйки. Труби виводили часто через стовбури дерев в дупла. Топили зранку, коли було ще сіро надворі. Якщо мали більше можливостей, то трубу виводили максимально далеко, а вкінці її розгалужували на багато тонких трубочок і дим тоді розсіювався максимально, - додає Олександр. - Зимуючи у криївці, вони там багато вчилися, опановували військову справу, друкували листівки, друкували багато літератури, зокрема християнської. Все українською мовою».

Криївку доповнили тематичними експонатами.

Для продуктів часто була окрема кімната. Харчувалися квашениною, солінням, консервацією зі смальцем. Для туалету викопували яму, яку щоразу пересипали вапном. Таким чином запахи нейтралізувалися. Саму криївку теж завжди білили вапном, щоб вбивати шкідників і грибок.

У своїх спогадах повстанці називали криївки «підземними камерами смерті». Якщо криївку виявляли, вирватися звідти було неможливо.

Криївка розташована за адресою: Шухевича, 90.