Як російська пропаганда поширюється через Telegram у країнах ЄС: підбірка тижня

Країни Центральної Європи є важливими партнерами України у боротьбі з російською агресією - логістичні хаби, постачання зброї, підтримка біженців. І від настрою населення буде залежати й підтримка України. За рік війни російни активізували пропаганду в цих країнах і важливу роль в цьому відіграють анонімні телеграм-канали та сторінки посольств у соціальних мережах.

Російський вплив у чеському Telegram

У чеському Telegram стає все більше анонімних каналів, які поширюють змови, дезінформацію та російську пропаганду.

Такий висновок зробив аналітик Йозеф Шлерка з чеського проєкту investigaci.cz.

Групи мають тисячі підписників, мова деяких із них вказує на прямий зв’язок із росією. З шести акаунтів з найбільшою кількістю підписників три абсолютно анонімні та поширюють російську пропаганду. Популярність Telegram серед дезінформаторів стрімко зростає. На відміну від традиційних соціальних мереж, вона не регулюється і забезпечує анонімність користувачів.

Якщо минулого року в цей час на Telegram-канал Absurdn svt було 12 586 підписників, то сьогодні майже вдвічі більше. Канал neT24, який не існував на початку березня минулого року, наразі зібрав 14 746 підписників. У чеськомовному Telegram зростає вплив анонімних груп, які безпосередньо підтримують російське вторгнення в Україну.

Контент каналу Absurdn svt складається із суміші новин про війну в Україні чи наративи Дональда Трампа, а також теорій змов (наприклад, про те, що землетрус у Туреччині спричинив обладнання HAARP) чи дезінформації.

Absurdn svt є не тільки найбільшим каналом у чеськомовному середовищі за кількістю передплатників, він також відіграє важливу роль у всій мережі вітчизняних каналів і груп як джерело інформації для інших.

Такі чеськомовні телеграм-канали зазвичай репостять контент з іноземних джерел, які вважаються конспірологічними та неправдивими. Вони часто повторюють конспірологічні наративи. Велика частка публікацій збігається з новинами заблокованого у ЄС російського «Спутніка».

Крім того, ці телеграм-канали намагались дестабілізувати чеську внутрішньополітичну ситуацію. До прикладу, один із найпопулярніших з них розмістив фейкове відео за участі тоді ще кандидата на посаду президента Чехії Петра Павела, де він нібито говорить про потребу піти війною проти Росії.

Російські наративи у країнах центральної Європи

Аналітики міжнародного проєкту «Феєрверк брехні» проаналізували близько 18 тисяч облікових записів (включно з каналами та чатами), що мають стосунок до країн Центрально-Східної Європи та виокремили головні тренди російської дезінформації у Телеграмі цього регіону. «Детектор медіа» виділив основні тези з їх дослідження.

У телеграм-просторі побільшало каналів польською, чеською, словацькою, болгарською, хорватською, румунською та німецькою мовою з проросійськими наративами. Вони також відрізняються формою подання контенту — частина з них намагається надавати інформацію максимально серйозно, а інша частина подає ці проблеми субєктивно або навіть від особи «ясновидців» та «ворожок». Російські пропагандисти добре знають рівень довіри до них серед пересічного населення у регіоні та використовують це для поширення власних наративів.

Зокрема, у подібних каналах можна знайти повторення низки російських наративів щодо війни в Україні: мовляв, це все Захід, від України більше нічого не залишиться, але так їм і треба, бо там нацисти. Але на додачу до цього вони вплітають занепокоєння про внутрішньополітичну ситуацію у країнах регіону. Буцімто, ця війна — не наша справа, ми не хочемо страждати від її наслідків.

Крім збігів із російськими меседжами, ці канали також грають теоріями змов. Зокрема, у них можна знайти багато матеріалів на тему «плану знищення світу» «світового уряду», в якому пандемія COVID-19 та війна в Україні є лише «етапами».

У такий спосіб російські пропагандисти хочуть дезорієнтувати мешканців Центрально-Східної Європи та перекласти відповідальність за злочини росії на жертву агресії та тих, хто їй допомагає.

Пропаганда у Румунії

Росія доволі активно веде свою пропаганду в Румунії, визнає президентка асоціації експертів із безпеки та глобальних питань (ESGA, Румунія) Анжела Грамада. Традиційно для поширення дезінформації використовували найрізноманітніші ЗМІ. Зокрема, на Румунію активно працював канал «Супутник» із офісом у Кишеневі, а також російські наративи намагалися поширювати через місцеві медіа, пише видання rfi.fr.

Але з початком повномасштабного вторгнення в Україну пропаганда пішла у соцмережі, особливо в телеграм.
“Річ у тім, що Телеграм не користувався популярністю в Румунії, але з березня 2022 року румуни, які хотіли більше дізнатися про Україну, почали його активно використовувати. Росія почала активно це використовувати для просування своєї пропаганди та дезінформації”, - відмічає експертка.

Для того, щоб ворожі наративи спрацювали, потрібно знати, на які кнопки тиснути, тобто розуміти, на які теми суспільство реагує із особливим запалом. У Румунії вони, безумовно, є.

Від початку повномасштабного вторгнення в інформаційному просторі Румунії циркулювали доволі стандартні для РФ меседжі: в Україні самі нацисти, влада утискає представників румунських нацменшин, Росія мала право розв'язати війну, НАТО не захистить румун у разі нападу. Проте значного поширення вони не мали, хоча посольство Росії в Румунії поширювало й поширює надалі свої фейки.

Великий резонанс викликала історія священника Михайла Жара з Чернівецької області. Той розповів, що українська влада нібито під закидом протидії Московському патріархату переслідує румунських служителів церкви. Він навіть записав кілька відеозвернень, у яких закликав Румунію припинити підтримку України.

І тут варто розуміти, що румунське суспільство дуже релігійне, тож обурення було доволі прогнозованим. Румунська православна церква навіть була змушена офіційно пояснити, що насправді священники, про яких розповідає Жар, жодним чином із нею не пов'язані, а є представниками московського патріархату.

Релігійну тематику розігнати не вдалося, — зазначає Анжела Грамада. — Румунська церква дуже впливова, суспільство їй вірить, включити її в таку пропаганду дуже складно.

Натомість вдалося інше: консервативне румунське суспільство охоче сприйняло традиційну для російської пропаганди тему важливості традиційних цінностей та хибного і розпусного шляху Європи.

Навіть до повномасштабної війни становище румунської нацменшини в Україні та ситуація із дельтою Дунаю були болючими темами для офіційного Бухареста. А тепер росія намагається використати їх для подальшого роздмухування вогню.

Подеколи російська пропаганда досягає успіху, зазначає Анжела Грамада, проте далеко не завжди:
“Росія взагалі вміло використовує давні проблеми в румунсько-українських відносинах. А останніми місяцями можна побачити, що кількість людей, які схвалюють наративи про національні меншини чи гирло Бистре, збільшується. Але їх усе одно недостатньо. Суспільство Румунії виступає проти Росії”, - відмітила експертка.

Анжела Грамада зауважує, що насправді російські впливи набагато сильніше відчуваються не у столиці, а в регіонах. Що більшим є місто та що більше там українських біженців, то менше людей піддається дезінформації.

Пропаганда у Словаччині

Офіційний акаунт російського посольства в Словаччині – рай для конспірологів, стверджує видання Євроньюз.

Лише за рік їхня сторінка у Facebook зібрала близько 5000 публікацій, які містять різноманітний вміст, починаючи від дивної та широко розвінчаної теорії про те, що США контролюють поширення COVID-19 через міжнародні біолабораторії, до дописів, що рекламують уристичні напрямки в росії, і навіть образливими словами називають президента України Володимира Зеленського.

Проект Beacon, ініціатива Міжнародного республіканського інституту, яка відстежує дезінформаційну діяльність посольств Китаю та росії в Європі, назвала цей акаунт найагресивнішою дипломатичною присутністю в соціальних медіа в Європі, коли йдеться про підрив українських військових зусиль.

«Багато наративів про декадентський Захід і ліберальну демократію як загрозу нашій ідентичності та культурі резонує серед словаків. Словаки також схильні вірити різним теоріям змови, а з Болгарією ми лідери в ЄС, коли справа доходить до віри російським наративам», — каже Катаріна Клінгова, старший науковий співробітник аналітичного центру Globsec у Братиславі.

Посольство активно працює не лише онлайн, але і напряму з медіа.

Незалежне місцеве інформаційне видання Dennik N отримало відеоматеріали, на яких проросійських журналістів залучали співробітники російського посольства в Братиславі. Так, після вторгнення в Україну медійникам платили за просування кремлівських тез. На відео записано, як Сергій Соломасов, заступник військового аташе посольства, каже журналісту, який працює на Hlavn sprvy – консервативну словацьку газету, яка часто публікує проросійські статті – направити на конкретних людей свої зусилля з поширення дезінформації.

Але, незважаючи на активну російську присутність у країні, коли йдеться про суспільне ставлення у Словаччині, значна частина нинішнього уряду та президента гаряче підтримують Україну.