ye-logo.v1.2

Про пілатес, віру у добро і людяність

Суспільство 1021
Пілатес - це не лише фізичні вправи зі зміцнення м
Пілатес - це не лише фізичні вправи зі зміцнення м'язів, корекції фігури задля оздоровлення та профілактики різних захворювань, а й колосальний обмін енергією, емоціями. Фото: надане Оксаною Черкас

Улюблена справа допомогла мешканці Херсона Ларисі Максименко-Ріцик виринути з безодні відчаю, у якій перебувала після евакуації з рідного міста.

Сьогодні жінка проводить заняття з пілатесу для вимушених переселенців та місцевих мешканців у Чутовому на Полтавщині.

«Пригнічення не відчувалося, доки готувалися до виїзду, — розповідає Лариса. — Потім — хвилювання і страхи під час дороги. А уже коли на нашій території на кожному блокпосту водій казав, що везе біженців з Херсону, мене накрило жахливе усвідомлення того, що я залишилася без нічого — житла, засобів для існування...»

Поїздка була важкою і небезпечною. Їхали разом з трьома дітьми. Забрали і собаку з котом. Понервували, коли окупанти біля мосту розвернули колону назад, сказавши, що він замінований. «Добре, що наш водій не повернувся, а заїхав у сусіднє село. Там ми чекали сім годин на розвиток подій, - каже жінка. - Росіянам потрібно було підвозити боєприпаси, й вони пустили свою колону по мосту. Тож і ми пізніше — слідом».

Переночували з донькою на Миколаївщині, а далі попрямували до Чутового, куди Ларису уже давно кликали друзі. «Спочатку три тижні жили з донькою в одному з дитячих закладів. Потім знайшли квартиру. Взагалі психологічний стан був досить пригнічений, тому вирішила зайнятися тим, що найкраще умію, щоб бути корисною людям», - зізнається вимушена переселенка.

Адаптуватися до ситуації допомогло жінці і те, що вона уже одного разу радикально змінювала своє життя. Першою її професією була швейна справа. Але так склалося, що потрібно було знаходити іншу нішу в житті. «З дитинства я займалася спортом, — продовжує Лариса. — Тож коли мені запропонували пройти відповідні курси і працювати у спортклубі, погодилася. Закінчила Херсонський державний університет за спеціальністю «Здоров’я людини». Не раз проходила курси підвищення кваліфікації для медпрацівників. Навчилася робити масаж. Спочатку була фітнес-тренером, потім поступово перейшла на пілатес. Працювала у чотирьох спортивних клубах Херсона».

У Чутовому поки що немає такого закладу для оздоровлення. Тож Лариса почала, як кажуть, з малого. Під час відвідин будинку дитячої та юнацької творчості познайомилася з матерями-переселенкам, які чекали на своїх дітей, доки ті займалися хореографією. Запропонувала їм цей час витратити на оздоровчу гімнастику для себе. «Спочатку одна погодилася, потім — шестеро, на третє тренування прийшло десятеро. Пізніше долучилися місцеві мешканки. Нам дозволили займатися у будинку дитячої та юнацької творчості. Два тижні тренувалися там. А потім заборонили, зазначили, що це дитячий заклад, тому дорослі не можуть там займатися», — розповідає херсонка.
Зізнається, що знайти приміщення для тренувань у Чутовому важко. Тож теплої і погожої днини проводила заняття на стадіоні «Колос». Але дощова погода ставала на заваді. Згодом через друзів домовилися тренуватися у негоду в спортзалі КСК «Либідь». Заняття Лариса проводить безкоштовно. «Я сама переселенка, тому чудово розумію інших переселенців, у яких немає доходів. У мене був момент, коли взагалі грошей не мала і чекала на гуманітарку, щоб хоч якихось продуктів взяти. Тож і надалі проводитиму заняття безкоштовно».

Жінка наголошує, що пілатес — це не лише фізичні вправи зі зміцнення м’язів, корекції фігури задля оздоровлення та профілактики різних захворювань, а й колосальний обмін енергією, емоціями. Це — передусім спілкування і позив, що, на її думку, дуже важливо нині для українців. «Із тренування усі йдуть задоволені, адже починають працювати внутрішні органи, надниркові залози активно виробляють ендорфіни — гормони радості. Таким чином у пілатесі робиться акцент на взаємодію тіла і розуму. Після тренування жінки почуваються краще не лише фізично, а й морально».

Лариса не полишає і своїх херсонських підопічних: у Фейсбуці проводить тренування і для них. Для неї це — зв’язок із маленькою батьківщиною, а для них — можливість під час тренувань знову об’єднатися, бо ж деякі виїхали за кордон.
Нині війна змінила наше життя до невпізнанності. Тож, можливо, і нам варто змінюватися, адже сьогодні, як ніколи, на часі — людяність, чуйність і співпереживання.

Оксана ЧЕРКАС, газета «Сільські новини», Полтавська область.

Матеріал надрукований у рамках проєкту «Підтримка місцевих (районних, міськрайонних, міських, обласних), всеукраїнських газет та поширення важливої інформації» за підтримки Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX).

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую