ye-logo.v1.2

Ринок праці: кого шукають роботодавці в Україні та яких професій не вистачає

Суспільство 3501
Ринок праці повертається до шукача, і перед роботодавцями з
Ринок праці повертається до шукача, і перед роботодавцями з'являється новий виклик – дефіцит кваліфікованих кадрів. Фото: ілюстративне zap.dcz.gov.ua

Значний попит у роботодавців нині на прибиральників, охоронців, барменів та офіціантів.

Через розв’язану російську агресію в Україні ринок праці зазнав суттєвих змін. «Закриті та зруйновані підприємства, падіння економіки, вимушений виїзд українців через війну за кордон, внутрішня міграція – це ті речі, які негативно відбились на ринку праці. Станом на кінець 2022 року у нас налічувалося 8,6 мільйона найманих працівників. Це на 1,2 мільйона менше, ніж за аналогічний період 2021 року», - такі дані назвала заступниця міністра економіки Тетяна Бережна під час одного з брифінгів.

Проте останнім часом кількість вакансій в Україні зростає. Крім того, знижується конкуренція серед потенційних працівників, а роботодавці стикають з дефіцитом кваліфікованих кадрів. «Ринок праці продовжує розвиватись за оптимістичним сценарієм. Квітень, як і всі попередні місяці 2023 року, теж перейняв естафету рекордів за кількістю пропозицій роботи. У квітні зафіксовано 82 467 вакансій, що на 9 % більше, ніж у березні. Фактично сьогодні ринок праці майже на рівні квітня 2021 року (у квітні 2022 року було 16 046 вакансій)», – йдеться у дослідженні сервісу з пошуку роботи Work.ua.

За даними Державної служби зайнятості, станом на 10 травня 2023 року в базі даних зареєстровано 36 тисяч вакансій.

На «Єдиному порталі вакансій», створеному у вересні минулого року спільними зусиллями Міністерства економіки України, Державної служби зайнятості та провідних сайтів з пошуку роботи (work.ua, robota.ua, novarobota.ua, pidbir.com, grc.ua, ua.jooble.org), станом на сьогодні налічується 184 тисячі вакансій. У професійному розрізі найбільше роботодавці сьогодні потребують кваліфікованих робітників з інструментом – 22% всіх поданих вакансій (швачка, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, слюсар-ремонтник, слюсар-сантехнік, електрогазозварник, пекар, слюсар-електрик), робітників з обслуговування устаткування та машин – 17% (водій, тракторист-машиніст с/г виробництва, токар, оператор заправних станцій, машиніст екскаватора, водій навантажувача, фрезерувальник, оператор верстатів, машиніст крана), професіоналів – 15% (вчитель, вихователь, фармацевт, інженер, лікар, психолог, інженер з охорони праці), працівників сфери торгівлі та послуг – 13% (продавець, кухар, охоронник, офіціант, соціальний робітник, перукар, молодша медична сестра).

Однією з основних проблем на ринку праці є професійно-кваліфікаційний дисбаланс та окремі відмінності між попитом та пропозицією робочої сили. Сьогодні найбільший попит у роботодавців спостерігається на кваліфікованих працівників робітничих професій. Водночас серед зареєстрованих безробітних 43% мають вищу освіту, а в окремих великих містах – до 60% і вище. При цьому кількість безробітних з числа колишніх керівників, професіоналів та фахівців утричі перевищувала кількість відповідних вакансій.

Станом на 10 травня 2023 року середній розмір заробітної плати у вакансіях, поданих до служби зайнятості, становив 11 тис. грн. Зокрема, серед працівників сфери торгівлі та послуг – 12 тис. грн; кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств – 8 тис. грн; кваліфікованих робітників з інструментом – 11 тис. грн; робітників з обслуговування устаткування та машин – 12 тис. гривень.

При цьому у базі даних Державної служби зайнятості є окремі пропозиції роботи з досить високою заробітною платою, наприклад: ливарник металів та сплавів – 70 тис. грн; слюсар-інструментальник – 60 тис. грн; коваль на молотах і пресах; водій – 50 тис. грн. Слід зазначити, що високий рівень оплати праці роботодавці пропонують кваліфікованим працівникам з досвідом роботи за виконання складних завдань або за роботу в особливих умовах.

Кого шукають аграрії

Що стосується аграрної галузі, то у лютому 2022 року на одному з сайтів з пошуку роботи було розміщено 2 745 вакансій від агрокомпаній. А вже в березні кількість пропозицій роботи впала до 445 вакансій. Загалом же у момент вторгнення ринок праці обвалився більш ніж у 10 разів. Про це йдеться у спільному дослідженні аналітиків й експертів аграрного ринку Агрохаб (Agrohub) і Work.ua.

Поступове відновлення агроринку праці почалося з квітня 2022 року. А у вересні вже зафіксували перший рекорд – 1 641 пропозиція роботи. З початку 2023 року аграрії почали активніше шукати працівників. Кількість пропозицій у галузі в квітні сягнула 2 264 вакансії. Найбільше пропозицій роботи надходило з Київської, Дніпропетровської, Львівської, Одеської, Вінницької та Черкаської областей.

Згідно з опитуванням Агрохабу, в якому взяли участь 14 найбільших агрохолдингів України із загальним земельним банком близько 2-х мільйонів гектарів, нині є досить великий дефіцит кадрів, як і до війни, у категоріях механізаторів, робітничих спеціальностей, водіїв та лінійного персоналу, а також на елеваторах.

«Більші компанії відчувають менший дефіцит кадрів, особливо це стосується механізаторів та водіїв. Частково це відбувається через те, що великим компаніям легше отримати бронювання своїх працівників або перемістити їх за потреби в інший регіон. Однак що стосується виробничих спеціальностей та лінійного персоналу на місцях, то проблеми з дефіцитом кадрів приблизно однакові у різних за розміром компаній», – йдеться у дослідженні.

Найбільша конкуренція в агросекторі спостерігається за посадами: офіс-менеджер, фінансовий аналітик, юрист, менеджер з персоналу, начальник виробництва. Менше 5 відгуків на вакансію на місяць за посадами: ветеринарний лікар, слюсар, ремонтник, електрик, технолог, зоотехнік.

Як показало опитування найбільших роботодавців в агросекторі, більшість не збираються змінювати чисельність персоналу в цьому році. Майже 30% респондентів планують оптимізацію персоналу на 5-10%. Ринок праці України відновлюється за оптимістичним сценарієм. Кількість вакансій перевищує 80% довоєнного періоду, що є фантастичним показником в умовах війни. Проте у цій ситуації є і зворотний бік. Конкуренція шукачів роботи майже досягла рівня лютого 2022 року і продовжує знижуватися.

Особливості повоєнного ринку

Ринок праці повертається до шукача, і перед роботодавцями з'являється новий виклик – дефіцит кваліфікованих кадрів. Мільйони українців виїхали за кордон та стали внутрішніми переселенцями, близько мільйона захищають нашу країну. Більшість з них кваліфіковані кадри, які вийшли з ринку праці», – каже директор з комунікацій Work.ua Максим Пилипенко.

Президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко стверджує, що через повномасштабну війну в Україні тимчасово втрачено левову частку робочої сили. Крім того, значно зростатиме кількість осіб з інвалідністю.

Розвиток ситуації буде залежати від того, як закінчиться війна.

За його словами, до повномасштабної війни в Україні працювали 17,4 мільйона осіб. З них – 9,1 мільйона чоловіків. Проте через війну близько мільйона чоловіків мобілізували, 4,6 мільйона громадян виїхали за кордон (з них 3,2 мільйона жінок), на тимчасово окупованих територіях проживало в межах трьох мільйонів українців, з яких близько 1,3 мільйона працездатного віку. Іншими словами, від 24 лютого 2022 року Україна втратила працездатний ресурс у кількості до 5,5 мільйона людей. Це трохи більше 30% всієї робочої сили.

Мирошниченко додав, що ситуація в Україні ускладнюється ще й тим, що суттєво змінилось територіальне розміщення робочої сили. Згідно з останніми даними, кількість внутрішньо переміщених осіб може сягати семи мільйонів людей, з яких працездатного віку – близько 4 мільйонів. Більшість з них не зможе повернутися до свого житла, бо їхні будинки або суттєво пошкоджені, або взагалі зруйновані.

На початок 2023 року з 11,9 мільйона людей наявної в Україні робочої сили на місцях постійного проживання перебуває 7,9-8,8 мільйона осіб. А це лише майже половина довоєнної чисельності працездатного населення. Це ті люди, які зможуть працювати над відновленням підприємств у своїх регіонах без суттєвих вкладень у створення умов проживання.

Проте Мірошниченко зауважує, що наведені цифри мають високий рівень похибки – інформація про нинішній стан внутрішньої і зовнішньої міграції неточна. Експерт прогнозує: якщо після закінчення війни відбудеться економічний бум, більша частина мігрантів повернеться додому. Крім того, українці не будуть їхати за кордон для пошуку робочих місць.
Однак в Україні є ще одна значна проблема – зростатиме кількість осіб з інвалідністю. Травмування відбуватиметься і після закінчення війни. Адже наша держава вважається найбільш замінованою країною в світі. Мірошниченко впевнений, що необхідно змінити законодавство та сприяти тому, щоб роботодавці більш охоче пропонували робочі місця людям з інвалідністю.

Матеріал підготовлений за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую