Місце, де відбуваються чудеса: городоцький храм став санктуарієм Святого Антонія з Падуї

Санктуарій – це святе місце, яке вважається священним, де зберігаються чудотворні образи чи мощі святих й де відбувалися надзвичайні речі, об’явлення, чудесні зцілення. І саме в городоцькому римо-католицькому костелі Святого Станіслава, єпископа і мученика, вже понад 230 років зберігається чудотворний образ Святого Антонія, за заступництвом якого відбувалися різні дива й зцілення, які записують у спеціальну книгу.

«Санктуарій – це місце, де відбуваються чудеса, люди приходять молитися перед чудотворним образом і випрошують благодаті, куди відбуваються паломництва, – пояснює настоятель храму Віктор Лутковський. – І коли ця набожність розростається, стає міцнішою, таке місце оголошують санктуарієм. Вже багато років до Городка приїздять люди з усієї України та з-за кордону, щоб помолитися перед чудотворним образом Святого Антонія з Падуї. І розповідають про благодаті і зцілення, які отримують. Тому наш храм вже давно має усі умови, щоб стати санкруарієм. Проте «дозріли» до цього ми лише зараз, у час великої війни, коли Україні як ніколи потрібні наші молитви. Й тепер вже у санктуарії ми усі разом молитимемося про заступництво Святого Антонія за Україну, за нашу Перемогу – на рівні не лише парафіяльної спільноти, а й дієцезії та усієї України. Тобто тепер у нашому храмі можуть відбуватися молитви всеукраїнського масштабу. Крім цього, люди сюди ходитимуть у паломництва та проситимуть у Святого Антонія про усі необхідні благодаті».

Чудотворний образ відомий понад 400 років

Загалом ікона Святого Антонія відома понад 400 років. Спершу вона зберігалася у монастирі францисканців у Кам’янці-Подільському. Однак 1787 року на території монастиря розпочали зведення фортифікаційних споруд, а монахи переїхали до Городка. З собою вони забрали ікону Святого Антонія, яку помістили у місцевому костелі Святої Анни. Відтоді Святий Антоній став покровителем Городка. Після будівництва у місті храму єпископа та мученика Святого Станіслава образ Святого Антонія перенесли туди, де він залишався аж до знищення костелу радянською владою у 1935 році. Зображення Святого Антонія з дитятком на руках церковний сторож вирізав з рами, обвинув його навколо тіла й виніс з костелу. Є відомості, що до війни образ переховувала Кася Кисилівська, яка опікувалася цвинтарною капличкою. Розповідають, що одного разу в містечку сталася велика пожежа. Згоріло чимало будинків, однак той, де зберігалася чудотворна ікона, вцілів, хоч все навколо знищив вогонь.

Ікона Святого Антонія відома понад 400 років. Фото: з архіву парафії

У вісімдесятих роках минулого століття, завдячуючи тодішньому настоятелю парафії, нині покійному отцю Владиславу Ванагсу, на місці каплиці збудували храм. Образ Святого Антонія переселився туди. Й відтоді ікона служить людям. У 2007 році її відновили реставратори з Польщі. А щороку 13 червня до містечка з’їжджаються і католики, і православні з усієї України й навіть з-за кордону – помолитися перед чудотворною іконою та попросити у Святого Антонія про заступництво та благодаті.

Цікаві факти про Святого Антонія з Падуї

Святий Антоній помер у 36 років. Менше ніж через рік після смерті йoгo зарахували до лику святих. Упродовж усього життя святого супроводжували часті недуги. Незважаючи на це, він багато подорожував, виголошуючи проповіді у різних містах і країнах світу. Й сьогодні до Святого Антонія найчастіше звертаються у хворобах та просять покровительства у подорожах, у віднайденні загублених речей. Також він вважається покровителем подружніх пар.
В іконографії святого Антонія зображають у францисканському хабіті, часто з Дитям Ісусом на руках. Його атрибути: книга, лілея, серце, вогонь, хлібина, риба, осля.

Часи, в які жив святий Антоній, не були багатими, і проповіді, які надихали заможних годувати бідних, сприймалися людьми як Боже благословення. Антонія знали і любили всі бідняки, зокрема й чимало мусульман.

Два роки провів Антоній у Франції. Він ходив пішки, а дороги були значно гірші від наших, нічліг – убогий, їжа – мізерна. Це забирало сили і здоров’я. У Антонія з’явилися ознаки водянки. В останні роки життя він все частіше перебував в Падуї, де його знали і любили і де він знайшов другу батьківщину. Так Антоній став «Падуанським» – багато хто не знали або забули, звідки він родом.

Святий Антоній вважається захисником Лісабона й Падуї. У його честь назване місто Сан-Антоніо в США.