Екоцид на роки, або Які наслідки знищення греблі Каховської ГЕС

Українська влада стверджує, що близько 2:50 ночі 6 червня російські війська підірвали дамбу Каховської ГЕС на Дніпрі в Херсонській області. Сьогодні чи не всі світові експерти переконані, що знищення дамби є аварією, яка за своїми жахливими наслідками прирівнюється до ядерної катастрофи.

У результаті неконтрольованого витоку води підтоплені території у Херсонській та Миколаївській областях. Лише на Херсонщині під водою понад 600 квадратних кілометрів. Постраждало близько 80 населених пунктів. Багато з них тимчасово окуповані. За інформацією начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, 32 відсотки затоплених територій – правобережжя та 68 відсотків – лівий берег.

У зоні лиха опинилися близько 16 000 людей. 

Що ж сталося?

Найімовірніше, греблю Каховської ГЕС замінували та підірвали. Це підтверджують дослідження норвезької компанії NORSAR, яка проаналізувала сейсмічну активність і з'ясувала, що греблю зруйнував вибух. Також вибух зафіксували американські розвідувальні супутники, пише The New York Times.

Розвідка Міністерства оборони України повідомила, що за цим стоїть диверсійна група росіян. Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель теж вважає, що греблю підірвала росія.

На Херсонщині вже побували Генеральний прокурор України Андрій Костін і представники Міжнародного кримінального суду. Нині створюють міжвідомчу слідчу групу. До її складу увійдуть 285 слідчих Служби безпеки та Національної поліції з кількох регіонів та центрального апарату. До слідчої групи долучать і провідних світових експертів.

Наслідки

Їх відчують не лише українці, переконані експерти. Адже затоплення величезних аграрних площ згубить і цьогорічний урожай зернових, овочів, баштанних культур, і не дасть змоги вирощувати сільськогосподарські культури ще невідомо яку кількість років. Крім того, навіть ті території півдня країни, яких не торкнулося підтоплення, навряд чи даватимуть урожай. Бо через зруйнування дамби Каховської ГЕС відтепер неможливе їхнє зрошення.

Український південь постачав на ринок майже половину баклажанів, третину помідорів та баштанних, а також лідирував за обсягами вирощування огірків та солодких перців. Тут зосередили свої потужності великі переробні підприємства. Втім, якщо херсонські овочі йшли в основному на українські ринки, то зернові й бобові йшли на експорт, а це – валютна виручка держави.

Український науковець Сергій Гапон заявляє, що поки не буде відновлена гребля, не варто сподіватися на колишній рівень сільського господарства в країні. «Воно навряд чи взагалі буде колись, про це варто забути», – каже він. Відтак, багато країн-імпортерів української сільськогосподарської продукції, а це, перш за все, народи Азії, Африки та Європи, недоотримають значну частину продовольства, що своєю чергою може стати передумовою збільшення кількості біженців з азіатських та африканських країн.

За інформацією «Укргідроенерго», нині закрили всі шлюзи й зупинили роботу всіх гідроелектростанцій вище за течією від Каховського «моря», доки не зійде вода. Тож нині не працює одночасно шість ГЕС.

Каховське водосховище починалося у Запоріжжі. На ньому стоять промислові міста Дніпропетровщини. Через зменшення кількості води вже поставив на паузу виробництво найбільший металургійний завод у Кривому Розі. Якщо не буде води, виробництва стануть. У місті вже перестали брати воду з Каховського водосховища. Рівень поблизу Нікополя, ще одного промислового населеного пункту, впав до «мертвої точки».

Директор Інституту водних проблем і меліорації Нацакадемії аграрних наук Михайло Яцюк попередив, що внаслідок підтоплень на Херсонщині з’явився дуже високий ризик поширення інфекційних хвороб, зокрема холери та гепатиту А. Адже разом із великою водою вимиваються кладовища, скотомогильники, у воду потрапляють хімікати від сільськогосподарської діяльності, промислових підприємств. Джерелом інфекції можуть бути й трупи тварин та людей, які не встигли врятуватися, а також величезний мор риби, якою всіяне оголене дно Дніпра вище за течією. Не останню роль відіграє й мінна небезпека. Вода понесла з собою чималу кількість мін та різних боєприпасів. Куди саме вони потрапили – нікому не відомо.

Через диверсію росіян перекрито забезпечення водою український Крим. Хтозна, скільки часу буде потрібно, щоб знову налагодити її постачання на півострів… До речі, через посуху та спустошення прісноводних озер морська вода піднімається все далі вище у людських криницях та вже зовсім скоро населення Криму може зіштовхнутися з серйозною проблемою нестачі питної води. І це не кажучи вже про перспективу перетворення півостова на пустелю.
Проте найголовніша небезпека – ядерна. Басейни-охолоджувачі ЗАЕС розташовані на лівому березі. Рівень води в них впав до критичної позначки. В «Енергоатомі» заспокоюють – ситуація контрольована. Там стверджують, що при будівництві ЗАЕС враховані й такі ризики. Тож у разі необхідності є можливість підключити альтернативні джерела охолодження.

В «Укргідроенерго» зазначили, що Каховська гідроелектростанція не підлягає відновленню, адже внаслідок підриву машинної зали зсередини ГЕС повністю зруйнована. Через затоплення декілька мільйонів тонн цьогорічного українського врожаю можуть бути втрачені, а поля на півдні України вже наступного року можуть перетворитися на пустелі.

Енергетики показали, як виглядає нині підірвана Каховська ГЕС.

Масштабна екологічна катастрофа, яку спричинили російські терористи, згідно з міжнародним законодавством, є воєнним злочином. Адже руйнування гребель прямо заборонено навіть у разі, якщо вони є військовими об'єктами.
До слова, як стверджують фахівці, дамба Каховської ГЕС стримувала 18 мільярдів кубометрів прісної води. І цього вистачило б, щоб забезпечити потребу у воді всього населення Землі протягом двох років… Про остаточні непоправні наслідки підриву гідроелектростанції українцям та світові ще доведеться дізнаватися роками. Ця техногенна катастрофа вже забрала життя людей. Скількох – невідомо. Вона також поховала під водою найродючіші землі, які годували тисячі людей у світі, а також знищила роками нажите майно херсонців, миколаївців, за одну ніч спустошила їхні надії та мрії…

Південь України знову побачив Великий Луг, що ховав колись у своїх заплавах славне військо Запорозьке. Вище за течією відкрилася панорама раніше затоплених сіл, давніх козацьких поселень. Вони почали зникати у 1956 році, коли водосховище стало набирати в своє лоно дніпровську воду. Тоді нікому навіть на думку не спадало, що знайдуться перевертні в людській подобі, здатні знищити це життєдайне джерело північного причорномор’я.

Російські загарбники не дають спокою ні живим, ні мертвим українцям. Вони хочуть знищити нашу націю, не цураючись навіть найогидніших методів. Проте наші сили оборони продовжують звільняти село за селом, поле за полем, річки, ліси та степи. Дух козацтва, що гартувався століттями в нашій нації, не спалити, не прогнати, не залякати, не змити водою. Навіть такою великою.

Матеріал підготовлений за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.