ye-logo.v1.2

Які зміни, новації та перспективи очікують нашу освіту

Суспільство 2981
Найпершим і головним критерієм щодо початку роботи освітніх закладів є безпека
Найпершим і головним критерієм щодо початку роботи освітніх закладів є безпека. Фото: з архіву редакції

З 1 вересня 2023 року освітній процес буде організований у трьох форматах: очному, дистанційному та змішаному

Міністерство освіти і науки (МОН) України поінформувало всі обласні військові адміністрації про те, що до початку цьогорічного навчального року вони мають визначити придатні форми навчання для своєї області, враховуючи безпекові обставини. У МОН зазначають, що з лютого 2022 року вже облаштовано близько 70% укриттів для шкіл, садочків, закладів вищої освіти (ЗВО) та профтехів. А в регіонах, де очне навчання організувати неможливо, шукають інші можливості.

Для онлайн-освіти вчителі вже отримали майже 96 тисяч ноутбуків, а школярі — приблизно 36 тисяч. Нині працює 60 цифрових освітніх центрів, які обладнані всім необхідним для навчання та дозвілля. Діти можуть там проводити вільний час, навчатися або спілкуватися з однолітками. Очікується, що до кінця 2023 року запрацює ще 100 таких центрів, учні отримають ще 40 тисяч гаджетів та 1600 Wi-Fi роутерів в укриття.

Попри всю необхідну щорічну підготовку до старту навчання, в Україні МОН планує впровадити шість реформ для модернізації навчання на всіх рівнях. Про це заявив міністр освіти і науки під час фестивалю «Вчителі майбутнього. «Коли наша команда заходила в уряд, нам було поставлене завдання за два місяці зробити дизайн проєкту реформування освіти, тобто візійні моменти. Ми це зробили. А тепер починається стадія «Б» - втілення проєкту. Сьогодні ми говоримо про шість реформ: дошкілля, школа, старша школа і профтех, виші та наука і позашкілля, а також три наслідкові реформи: євроінтеграція, цифровізація і заробітна плата. Ось такий виклик стоїть перед нами», - сказав Лісовий.

Нові шкільні мережі

Реформу шкільної освіти МОН України започаткувало у 2017 році. Одним із її пріоритетних напрямів є НУШ – нова українська школа, що полягає у зміні шкільної системи. Спершу за новою системою почали навчатися пілотні перші класи, а вже за рік – усі школярі України. Для впровадження НУШ необхідні ресурси: складно розвивати давати якісну освіту в сільській школі, у якій навчаються загалом п'ятеро дітей, а чотири вчителі викладають усі предмети. Тому українські громади отримали від держави завдання: сформувати ефективні шкільні мережі.

За Законом України «Про повну загальну середню освіту» до 1 вересня 2024 року органи місцевого самоврядування мають затвердити плани формування мережі закладів загальної середньої освіти. Засновники закладів мають поділити школи у своїй мережі на три окремі типи:
• початкову школу –1–4 класи;
• гімназію, що забезпечує базову середню освіту (5–9 класи);
• ліцей, що забезпечує профільну середню освіту (10–12 класи).

Передбачається, що всі ліцеї мають бути багатопрофільними. У великому ліцеї має бути 8-10 профілів, щоб дитина мала змогу обрати конкретний напрямок і поглиблювала знання. На цей напрямок дається велика кількість годин, а інші предмети йтимуть поверхово.

Нові мережі закладів освіти мають запрацювати в громадах до 2027 року. Звісно, процес ускладнюється тим, що під час повномасштабної війни складно проаналізувати дані: зокрема невідомо, скільки українців повернуться додому після Перемоги.

Основним критерієм роботи освітніх закладів на Хмельниччині є безпека

За словами директорки департаменту освіти і науки Хмельницької обласної військової адміністрації Дарії Басюк, мережа освітніх закладів краю на 1 вересня 2023 року залишиться практично без змін. Лише дві школи планують оптимізувати до початку навчання або ж протягом першого семестру.

На сьогодні в області розпочнуть навчально-виховний процес 672 дитсадки, 544 школи, 23 закладів профтехосвіти, 20 закладів передвищої та 12 вищої освіти. Крім того, в Хмельницькому та Кам'янці-Подільському стартуватиме навчання у чотирьох релокованих зі східних регіонів України навчальних закладів.

Найпершим і головним критерієм щодо початку роботи освітніх закладів краю, як стверджує Дарія Іванівна, є безпека.
«Триває робота комісії, яка перевіряє стан укриттів при навчальних закладах, визначає стан їх готовності, – каже посадовиця. – Лише за її висновками, будуть надаватися дозволи на очну форму навчання. Комісія максимально йде назустріч освітянам, проте, якщо бомбосховища немає, чи недостатня його місткість, немає вентиляції тощо – на жаль, такі навчальні заклади перейдуть на навчання онлайн».

Дарія Басюк зазначила, що цьогоріч для вирішення безпекових питань виділено близько 150 мільйонів гривень. З них 47 мільйонів – державна субвенція, 23 мільйони – кошти громад, майже 14 мільйонів надійшло з обласного бюджету…
Найменший рівень забезпечення укриттями у дитсадках. Крім того, мало де є дотримання вимоги – розташування сховища не далі ніж 100 метрів від закладу. Тож малюки матимуть перспективу або навчатися дистанційно, або при школах, або ж їх довозитимуть до таких навчальних закладів, в яких є надійне сховище.

Серед новацій цьогорічного навчального року – продовження реформи НУШ у середній освіті (5-9 класи). «Планується фінансування матеріально-технічної бази закладів, підвищення кваліфікації вчителів тощо. Триває робота з забезпеченнями учнів підручниками. Це питання закрили приблизно на 65% від потреби. Ті, кому не вистачить друкованої продукції, зможуть користуватися її електронними версіями», – стверджує директорка освітнього департаменту.

Зміни, за словами Дарії Басюк, торкнуться і старшої школи, в яких розпочинається процес профілізації навчання. У багатьох освітніх закладах громад вже визначилися із напрямками.

«Сьогодні в державі дуже великий інтерес до професійно-технічного навчання, тобто робітничих кадрів, – продовжує керівниця. – Нам вже вдалося реалізувати регіональне замовлення на понад дві тисячі осіб. Тому продовжуємо облаштовувати сучасні навчально-практичні центри, закуповувати новітнє обладнання для лабораторій, цехів тощо, щоб готувати висококваліфікованих спеціалістів. Як приклад можна відзначити вище професійне училище №4 міста Хмельницького, де об лаштована база для навчання фахівців з будівельно-монтажних робіт, Нетішинське профтехучилище, в якому готують автослюсарів та інші важливі кадри. До слова, всі наші заклади профтехосвіти забезпечені відповідними укриттями. Тож їхні учні навчатимуться очно».

Звісно, нововведень та викликів у цьогорічному навчальному сезоні буде чимало. З країни виїхали мільйони наших співвітчизників, переважна частина з яких діти. І хоча частина з них вже повернулася додому, за кордоном залишається ще чимало малюків, школярів та студентів. За словами Дарії Басюк, на Хмельниччині у цьогорічному навчальному сезоні за парти перших класів сяде майже на тисячу менше учнів, ніж торік. І попри те, що школярів, які виїхали за кордон, зобов'язують вчитися у місцевих закладах, багато батьків хочуть, щоб вони не залишали навчання в українських. В Україні активно цьому сприяють, розробляючи зручні механізми.

Матеріал підготовлений за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую