Врятував понад сім сотень життів: історія парамедика на позивний «Йода»

У цивільному житті Роман Замрій працює сімейним лікарем в одній з красилівських амбулаторій. На війні ж він парамедик на позивний «Йода», в якого за плечима багаторічний досвід надання допомоги пораненим українським воїнам на фронті. Роман врятував щонайменше 700 солдатів. Він вів своєрідний «облік», щоб оперативно надати інформацію для родин бійців та командування, розповідає в інтерв'ю «Радіо.Свобода»:

«Я знав, що рано чи пізно знайдуться їхні командири, що знайдуться їхні побратими, жінки, діти, які будуть їх шукати. Тому мінімальний створив для себе той файлик, і забивав ті дані, кого я вивіз. До мене міг підійти будь-який командир, і сказати: такий тобі не зустрічався? Я його у пошукових... Кажу, так, тоді-то й тоді ми його вивезли».

Роман пішов на фронт добровольцем ще у 2014 році. Однак, каже, що у його сприйнятті ця війна триває далеко не дев'ять років - певною мірою вона не припиняється вже століттями. Мотивацією стати парамедиком стали ті, хто з перших днів почав боронити країну.

«Я думаю, у різних аспектах війна триває декілька століть. А моя війна почалася із Майдану. Коли я потрапив на Майдан, то cинові не було року ще – я не міг собі дозволити піти на війну. Я дочекався, коли йому виповнився рік, і на наступний день написав заяву», - розповідає парамедик.

Роман Замрій побував у низці гарячих точок, звідки витягував поранених бійців. Фото: Радіо. Свобода

З тої пори, коли долучився до Збройних Сил України, побував на багатьох напрямках. Згадує, що шлях військового медика розпочав з Горлівки. Далі Піски під Донецьким аеропортом, Світлодарська дуга, Мар'їнка, де був у складі Української добровольчої армії, Зайцеве з організацією медиків волонтерів «ASAP» та ще низка гарячих точок. Після повномасштабного вторгнення місця були не менш пекельними: від Херсона до Бахмута.

Однак, за словами «Йоди», період ООС та повномасштабне вторгнення мають великі розбіжності: «Тому що одна історія – захист, інша історія – наступ. Одна історія – 2015-й рік, інша історія – 2022-23 роки. Це дві зовсім різних війни. Панує думка у медичних силах, що є золота година, за яку треба евакуювати. Ну, вибачте, я спостерігаю від широкомасштабного вторгнення і досі, що інколи евакуація займає більше 12 годин. Деякі мої поранені приходили через троє діб. Кількість втрат щодня... Їх просто більше, ніж ми говоримо про це в ефірах. І навіть до цього ставлення таке... Звичайне. Приходить з часом. Інакше не вижити, інакше не впоратися із цим і не бути ефективним».

Бойовий медик Роман Замрій на позивний «Йода» та журналіст Радіо Свобода Тарас Левченко. Фото: Радіо. Свобода

Найжахливіше на війні, за словами Романа, - це коли немає можливості поїхати забрати наших загиблих. А коли постає вибір рятувати чи не рятувати російських солдатів, обирає перше, адже порятунок росіянина означатиме, що буде врятований хтось з українців. І відбудеться обмін.

Нині парамедик повернувся до цивільного життя. Вдома на нього чекали троє дітей, мама яких нині у Польщі. Також, зазначає медик, у листопаді 2022 року він вже виснажився настільки, що почав припускати помилки. І це виснаження є в багатьох. Тож він часто міркує над тим, як це можна було б вирішити: «Навіть, можливо, не потрібно вести мову про мобілізацію. Можливо, просто про відрядження з роботи, якщо говорити про лікарів: «Я відряджаю тебе на три місяці, а того повертаю на твоє місце тут». Бо у хлопців ходить така тема, що це мобілізація не на час війни, це мобілізація не на роки, це мобілізація до смерті».

Живу розмову можна переглянути у відео-інтерв'ю «Радіо.Свобода»:

Підписатися на канал "Є" в Youtube