«Захворів» на волонтерство: семикласник з Летичева за добрі справи отримав грамоту від Залужного

Денис Безпечний, семикласник Летичівського ліцею №3, нагороджений грамотою від Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного за активне волонтерство й допомогу ЗСУ.

Народжений у переддень Святого Миколая, хлопчик змалку прагнув усім допомагати та робити приємні сюрпризи. Дитя ніколи не проходило повз прохачів і завжди розуміло, коли бодай банальним альбомом чи ручкою можна суттєво покращити настрій ровесникам.

Для себе ж хлопчик завжди мріяв про сестричку. Миколай його почув. Нині Дениско душі не чує в дворічній Мирославі. Допомагає батькам і бабусі бавити її. Школяр не лише навчається на відмінно, їздить на олімпіади з багатьох предметів, а й займається спортом. Років два повідвідувавши заняття боксом, раптом вирішив, що хоче щось інше.

Пішов на штовхання ядра. Неодноразово виборював «золото» та «срібло» з цієї дисципліни. Так захоплювався своїм тренером, так здружився з ним... Дениско збагнув, що щось сталося, коли заплакана мама вийшла з кімнати бабусі. «Що вона тобі сказала?» - допитувався, заглядаючи у мокрі бабусині очі. Так хлопчина дізнався, що улюблений тренер, директор ДЮСШ Сергій Бондарчук зник безвісти на фронтових дорогах проклятої війни.

З початком повномасштабного вторгнення хлопчик моніторив, чого потребує місцевий волонтерський штаб, й доставляв туди ковдри, рушники, постільну білизну, теплі речі, продукти, побутову хімію, засоби гігієни…

«Ми підемо з Христиною колядувати, щоб грошей на армію назбирати, - сказав якось Дениско мамі. – Он якраз твій однокласник на передову їде, хлопцям тепловізор потрібен». «Христинка – моя племінниця, - розповідає мама хлопчика Тетяна. – Вона - Денисова ровесниця, зі своєю старшою сестричкою якраз мешкала у нас. Моя сестра — військова. Залишившись з чоловіком у Києві, відправили дітей до нас, у безпечнішу місцину. Ми допомогли дітям змайструвати скриньку з написом «На ЗСУ». Вони наколядували понад 6 тисяч гривень. Згодом пішли щедрувати… Вдалося назбирати ще більше. Колядок й щедрівок дітвору навчила залюблена в українські звичаї бабуся. Це вона прищепила усій рідні справжню любов до України, до Бога та віру у потужну силу молитви.

Бере участь хлопчина з іншими учнями й у всіх шкільних заходах, спрямованих на підтримку ЗСУ. Адже заклад доволі потужно підтримує Захисників: і ярмарки проводить, й велозабіги, й низку інших акцій.

Підбив до активного волонтерства непосидючий хлопчина й неньку. Підтримав рідних також і батько. Іван Борисович, попри постійну зайнятість, бо працює водієм та лісорубом у місцевому лісництві, віднаходить час для добрих справ. Батько дуже пишається своїм сином, а Дениско завжди бере з нього приклад. Попервах стали родиною долучатися до згуртованого волонтерського центру в селі Горбасів. Чи не усеньке село з перших днів повномасштабного вторгнення об'єдналося під егідою Олександра Ключника та Дмитра Віхтюка.

«Щомісяця по три буси вантажу відправляють вони на передову, - розповідає Тетяна Безпечна. – Тепловізори, квадрокоптери, необхідну амуніцію, різні смаколики...»

Денис Безпечний любить збирати передачі захисникам

Згодом Тетяна об'єднала волонтерів у Щедровій. Активні українці всіма можливими способами збирають гроші, закуповують, печуть, смажать, варять, консервують. Вже знають, коли везтимуть зібране хлопцям сусіди, тож суттєво довантажують їх. Тетяна, хоч донечці лише два роки, вийшла з декретної відпустки. Чи не увесь вільний від праці медсестрою у відділенні неврології час жінка присвячує своєму волонтерському центру, адже вистачає і організаційних моментів (де що закупити, кому які інгредієнти порозвозити для приготування), і доволі трудомістких. Дениско допомагає їй щодня. А щовечора в молитвах просить Всевишнього якомога швидшої Перемоги Україні.

Денис Безпечний нагороджений грамотою від Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного

«Це ж круто! – поділився з батьками хлопчина, коли виставляв на чільне місце у своїй кімнаті заслужену нагороду, і скромно зауважив: - Але ніяк не збагну, чому я? Є ж багато тих, хто робить значно більше за мене».

Матеріал підготовлений за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.