ye-logo.v1.2

Маленька дівчинка – велика патріотка: що змусило юну шепетівчанку зануритися у волонтерство

Суспільство 3976
Яна Слюсар наближає Перемогу, бо дуже любить Україну
Яна Слюсар наближає Перемогу, бо дуже любить Україну. Фото: з сімейного архіву

Яна Слюсар допомагає наближати Перемогу.

Яна Слюсар народилася у Святвечір. У час, коли транслювалася телевізійна служба новин. Тому, жартують батьки, така надміру допитлива, творча й цікавиться геть усім.

Їхній сусід, тоді ще просто звичайний вчитель, щирий українець з активною громадянською позицією, патріот до глибини кісток, а нині Герой України Микола Дзявульський, ім'я якого носить її школа, приходив з дружиною, щоб розділити з сім'єю радість народження донечки. В силу віку вона його й не пам'ятає, проте гордиться й шанує його подвиг та гідний життєвий шлях, про які знає з постійних розповідей рідних, численних шкільних заходів.

Пишається дівчинка й багатьма знайомими, які нині наближають Перемогу на передовій і в тилу. Чекає з фронтових доріг свого хрещеного. Щоднини молиться, щоб якнайшвидше прозвучало з новин «Україна перемогла! Попереду – відбудова!». Щоб зателефонували родичі, які нині під окупацією, що у них все добре, й запросили у гості. Щоб врешті українська дітвора навчалася без сигналів тривоги, страху й паніки. Щоб не навколішки, а з квітами Перемоги зустрічали своїх, живих Героїв у всіх населених пунктах. Щоб малюнки-обереги, старанно створені маленькими невтомними ручками, передавати не у бліндажі й окопи, а вручати особисто. Щоб на шкільних заходах вони, оті сміливі Герої сьогодення, розповідали учням, як боролися з лютим ворогом, який колись звався братом. А вона у перший день проголошення Перемоги напише про неї вірш. Для того й активно відвідує шкільний патріотичний гурток юних поетів.

Патріотичною символікою власного виконання маленька патріотка прикрашає весь будинок

…П'ятикласниця Шепетівського навчально-виховного комплексу №1 імені Миколи Дзявульського Яна Слюсар уже має у своєму творчому доробку кілька патріотичних віршів. Не один її малюнок, просякнутий любов'ю до України, оберігає воїнів на передовій. А стіни її кімнати геть усі обвішані українською символікою власного виконання. З перших днів повномасштабного вторгнення висить над її ліжечком розфарбований і склеєний з чотирьох аркушів паперу український двоколор. Зовсім по-дорослому розмовляє Яна з тими, хто ще й досі не може збагнути, «какая разница, на каком языке разговаривать», або не до кінця усвідомлює, що в країні – війна, чи з тими, хто «втомився» від неї в глибокому тилу.

Виручені від браслетиків кошти пішли на ЗСУ

У ті перші лютневі криваві дні Яна разом з мамою Оленою - помічницею виховательки в дитячому садочку, батьком Юрієм - працівником Шепетівської міської ради й на шість років старшим братиком Іллею стали активно допомагати місцевій територіальній обороні.

«У нас є автівка, - розповідає Олена, – тож необхідне збирали вдома. Якось вмить організувавшись, зносили консервації, посуд, овочі сусіди, друзі і знайомі. Закуповували всі разом потрібне у магазинах і відвозили хлопцям». Згодом долучилися до плетіння сіток, виготовлення окопних свічок, продукції тривалого зберігання…


Малюнки дівчинки стають оберегами на фронті

«Я з друзями продаватиму свої вироби, аби Захисникам коштами допомогти», - сказала минулорічної зими батькам. У дівчинки було чимало власноруч виготовлених колечок з бісеру, браслетиків з резиночок і стрічечок, які на уроках з трудового навчання вчилася робити). Торговими точками юних волонтерів ставали людні місця у Шепетівці. Дитячі вироби знаходили своїх нових власників, а скринька «На ЗСУ» стрімко поповнювалася гривнями.

«За чотири дні тоді вторгували діти  тисячу гривень, - констатує ненька. – Цьогорічних осінніх канікул - п'ять».

Згуртувала ця робота Яну й її друзів: Лесю Прокопчук (5В клас НВК №1), Олександру Олецьку (5А клас НВК  №1) та Макара Броніцького (4А клас НВК №3). 

Маленькі українці активно наближають Перемогу

Відтоді дівчинка, як і багато її ровесників, як мовиться, з головою занурилася у волонтерство. І до шкільних ярмарків долучається, усіляких смаколиків з мамою готуючи, й макулатуру збирає, й в інших потрібних заходах бере участь. А ще Яна, окрім того, що гарно навчається, знаходить час й на розмальовку картин за номерами, й на алмазне малювання, й басейн відвідує… Дівчинка охоче проводить час зі своєю улюбленицею – собачкою Кнопою, яку забрала із притулку. Такі вони, діти війни, які згодом гордо зватимуться дітьми Перемоги!

Матеріал підготовлений за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую