ye-logo.v1.2

Страусину ферму серед карпатських лісів відкрив ветеран-підприємець

Суспільство 794
Після демобілізації Сергій Швець повернувся до давнього задуму - відкрив страусину ферму
Після демобілізації Сергій Швець повернувся до давнього задуму - відкрив страусину ферму. Фото: з архіву Сергія Швеця

Сергій Швець не забуває про бойових побратимів: дізнається про їхні потреби й організовує збір допомоги для них.

Сергій Швець з Івано-Франківщини, ще навчаючись у виші, замислювався про власну справу. Батьки підтримували мрію сина. Але значних статків родина не мала, тож спершу вирішили заробити стартовий капітал. Мама, як багато інших жінок із заходу України, поїхала за кордон на заробітки. А Сергій із батьком працювали у нафтовидобувній промисловості.

«Ми не шукали фінансової допомоги ні від держави, ні від іноземних донорів, усього досягали самотужки, – каже Сергій. – А ідею напрямку майбутнього бізнесу подала мама: започаткувати страусину ферму. Це було трохи незвично, але мама, переглянувши телепередачу про страусів, запалила цією ідеєю й мене».

Хлопець почав цікавитися цими великими птахами, вивчав літературу, шукав інформацію в інтернеті.

«Для страусиної ферми потрібно мати трохи землі – вона у нас була, – продовжує Сергій. – Це було цікаво, адже ніхто у нашому краї таким не займався. І ми вирішили втілити мамину ідею в життя». Роботи з облаштування території розпочали ще 2013 року. Але незабаром чобіт окупанта ступив на нашу землю. І Сергій пішов боронити Україну від загарбників.

«Під час навчання у виші у нас була військова кафедра, – каже він, – тож я мав певні знання і вміння, які у той момент були потрібні моїй країні. Тому пішов у військкомат, брав участь у бойових діях на Донеччині».

Через два роки, після демобілізації, Сергій повернувся до свого задуму. Його підтримала уся родина – батьки, дружина, братова сім'я. Облаштували територію, звели потрібні приміщення і почали шукати перших мешканців.

«На Миколаївщині якраз закривалася одна подібна ферма, – згадує чоловік. – У них ми купили 20 страусів й одночасно перейняли досвід». У 2019 році ферма «Саванна» запрацювала.

Від яйця в інкубаторі до дорослого страуса

Сьогодні на фермі, яка розташована у Калуському районі на Івано-Франківщині, живе 26 страусів. Також є фазани, цесарки, павичі. Тут можна не лише помилуватися екзотичними птахами, а й відпочити, скуштувати омлет зі страусиних яєць та страви з м'яса цих птиць, порибалити на місцевому ставку, відвідати сауну, купити різноманітні сувеніри з яєць, шкіри та пір'я страусів. А також дізнатися про увесь процес розвитку страуса – від яйця до дорослого птаха. Екскурсії на фермі проводить сам Сергій Швець. Він знає про цих птахів дуже багато цікавого.

Сьогодні на фермі, яка розташована у Калуському районі на Івано-Франківщині, живе 26 страусів. Фото: з архіву Сергія Швеця

«Страусине яйце важить півтора-два кілограми, – розповідає Сергій. – Це як 30-36 курячих. Живуть страуси сім'ями – дві-три самки і самець. Кожна така сім'я має свою територію: будівлю та вигул 20-25 метрів завдовжки. Яйця в інкубатор закладаємо влітку. Пташенята народжуються розміром з велику перепілку. А вже за рік виростають зростом до 2,5 метра й вагою до 200 кілограмів. Дорослий страус за день з'їдає близько півтора кілограма корму. Через велику вагу і погано розвинуті крила цей птах не літає. Натомість він швидко бігає, може розвинути швидкість до 70 кілометрів за годину. Живуть страуси доволі довго – до 70 років. Й кожен з них, як і люди, має свій характер, звички, уподобання».

Ферма «Саванна» – одна з найбільших в Україні. Але крім того, що Сергій Швець сьогодні – успішний ветеран-підприємець, він не забуває і про бойових побратимів: дізнається про їхні потреби й організовує збір допомоги для них.

Й усім, хто демобілізувався з війська, хто не може знайти свого місця у цивільному житті, Сергій радить: «Ніколи не можна здаватися. Потрібно знайти справу, яка подобається, намітити ціль і йти до неї, незважаючи на труднощі і перепони».

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую