ye-logo.v1.2

Зачаровує співом: незряча дівчинка назбирала 2,5 мільйона гривень для ЗСУ

Суспільство 2043
У Анни-Марії чимало подяк і навіть іменна медаль від Захисників
У Анни-Марії чимало подяк і навіть іменна медаль від Захисників. Фото: з родинного архіву

10-річна Анна-Марія їздила із Дзідзьом до Америки.

Нещодавно десятирічна Анна-Марія Герман із Комарного, що на Львівщині, повернулася з Америки, куди разом із Дзідзьом їздила давати благодійні концерти, аби вкотре нагадати світу, що в Україні триває війна й заручитися підтримкою. Попри вік, дівчинка активно допомагає не лише Захисникам, а й тим, хто потребує, адже глибоко віруюча дитина переконана, що Бог робить добрі справи руками людей, й упевнена: абсолютно усі мрії повинні збуватися. Її от – а з дитинства марила зустрітися і заспівати із Михайлом Хомою – збулася. Кумир навіть подарував їй пісню «Ліхтарики», яку вони виконали вдвох вже не в одному українському місті.

Анна-Марія й Дзідзьо настільки подружилися-поріднилися, що артист уже показував дівчинку спеціалістам не однієї знаної приватної клініки, бо поставив собі за мету, що майбутня заслужена артистка України неодмінно має бачити. А ще – дарує омріяні подарунки, бере з собою на гастролі.

Анна-Марія напрочуд подружилася з Михайлом Хомою

Анна-Марія, наймолодша, четверта, дитина в напрочуд дружній родині, народилася на 24-му тижні, з вагою 750 грамів. За 2,5 місяці, протягом яких виходжували дівчинку неонатологи в лікарні, перенесла перші три операції на очах. До чотирьох рочків їх вже налічувалося 13.

Родина докладала максимум зусиль для розвитку немовляти. «З перших днів я читала їй казки, співала, - розповідає мама Наталія Бражник, - а з 8 місяців ми уже возили донечку у Львівську школу «Левенятко», працівникам якого й директорці Вірі Ремажевській дуже вдячіні. У цьому закладі дівчинка закінчила садочок й початкову школу. Нині ж вона – найуспішніша учениця серед 23 п'ятикласників Комарнівської ЗОШ. У дівчинки 35 підручників шрифтом брайля (українською й англійською мовами).

На гастролі до Америки з омріяним Дзідзьо

Змалку Анна-Марія вчилася гри на фортепіано, вокалу й співала у хорі. Утім полонила малечу гра на бандурі. Сусідська дівчинка володіла цим інструментом. Тож коли Анна-Марія з мамою приходила до них, неодмінно прагнула послухати найулюбленішу серцю мелодію.

«Коли приїхали до Львівської державної дитячої музичної школи ім. А. Кос-Анатольського, - пригадує ненька, - запитали консьєржку, як нам записатися на уроки бандури. «Я – вчителька бандури, - підійшла до нас надзвичайно приємна жінка, яка вже зовсім швидко зуміла стати однією з найважливіших людей в житті донечки, - ходіть зі мною». «Отже, будемо віднаходити способи вчитися», - запевнила, почувши проблему дівчинки, Ольга Вільгуцька. Богу подяка: нашій дівчинці завжди й з усього трапляються найкращі вчителі».

Михайло Хома докладає максимум зусиль, аби розвивати талант дівчинки

…«Мамо, я хочу віддати на операцію цій жінці наші заощадження (10 тисяч гривень – авт.), бо як же зростатиме її донечка без мами?» - наполягала Анна-Марія, коли почула про проблему з серцем знайомої офіціантки. «Я не можу взяти, - зі сльозами заперечувала та. – А якщо зі мною щось трапиться?». «Повірте, якщо моя донька так вирішила, отже, все буде добре, - запевнила пані Наталя. – Як матиме змогу, віддасте, а ні – то хіба грошима міряється щастя?». На третій день після успішної операції Анна-Марія принесла в палату жінці й усім її сусідам морозиво. А ще влаштувала сольний концерт, на який зійшлися усі працівники й пацієнти, які могли ходити. Познайомившись в одному з храмів з 28-річним юнаком, який перестав бачити й з цієї причини об'їздив зі своєю ненькою монастирі, дівчинка дуже здружилася з ним.

«Мамо, він хоче електрогітару. Я дуже хочу на його день народження здійснити цю мрію», - сказала й виконала. Дівчинка не лише матеріально втілює мрії. Вона багатьох оберігає молитвами: давно вже наших Захисників, з ким хоч раз зустрічалася – знає поіменно, хворих чи знедолених. Навіть двоє священників попросили, аби ця чиста помислами дівчинка молилася й за них.

Дівчинка виступає у піксельній формі та у вишиванних вбраннях, виготовлених ненькою

Напрочуд талановита школярка цікавиться історією, надто часами козацтва, найдавнішими тваринами й біблійною тематикою. Освоїла телефон й ноутбук, з легкістю створює там папки й файли, без проблем віднаходячи потрібну інформацію.

У 2014-му пішов боронити Вітчизну старший брат Богдан. Сестричка часто просила рідних, аби знімали на телефон, як вона декламує братові вірші чи співає пісні, і… з нетерпінням чекала звістки від нього, а ще краще – його приїзду (Нині 31-річний Богдан удома: реабілітовується після важкої контузії).

«Я мушу домогти Богдану й усім воїнам», - заявила восьмирічна Анна-Марія на початку минулорічного літа. Своїм талановитим співом ця поцілована Богом у вуста дівчинка стала збирати кошти. Перший сольний виступ приніс понад 25 тисяч гривень. Тож це вселило віру. Не втомлюючись, дівчинка їздила з мамою у довколишні населенні пункти. Співала у церквах і гарнізонних храмах, просто неба, у скверах, на ринках. Волонтери з Миколаєва Львівської області, адже щосереди їздили співати на тамтешній базар, придбали дівчинці необхідну для виступу апаратуру. З уже малої на брата перешили співачці піксельну форму. Наталя вишиває собі й донечці українські однострої.

«Допоки донька співає, - констатує жінка, - я стою зі скринькою для збору коштів». В репертуарі уже знаної співачки – чверть сотні пісень, в основному сучасників, тих, хто був на війні чи боронить країну зараз. Якщо сперва придбавали хлопцям ліки, одяг взуття, їжу, то згодом перейшли на дрони, тепловізори, протидронові рушниці… А невдовзі дівчинка стала закуповувати бійцям й автівки. За перший такий «презент» отримала іменну медаль від бійців 125 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.

З мамою - як подружки

Саме від бійців про цю диво-дівчинку дізнався Дзідзьо. Його несподіваний дзвінок став для неї неймовірним щастям. Величезний букет соняхів, з яким приїхав на першу зустріч, що співпала з десятиріччям його прихильниці, ледь вміщався в руках. Того дня вперше разом заспівали «Ліхтарики». Михайло дуже хотів щось подарувати дівчинці. Зізналася, що давно мріє про справжній візочок для великої ляльки. Купив. А до нього вже й нову ляльку, а щоб подарунків не була парна кількість – ще й фортепіано…

«От якби полетіти до Америки», - фантазувала якогось вечора вголос маленька волонтерка. «Закордонні паспорти маєте? – запитав Дзідзьо за кілька днів. – Значить зробимо. Бо ми летимо на гастролі в Америку».

Протягом 10 днів давали концерти у трьох штатах, розповідає мама дівчинки. Переповнені зали аплодували стоячи. Покалічені українські бійці, які проходять там реабілітацію, щиро дякували справжнісінькій україночці за небайдужість і допомогу. «Один з них на візочку привіз величезний букет, інший, розчулившись, розгубився, що не має що подарувати, тож презентував на згадку бездротові навушники, - пригадує Наталя. – Тож по приїзду зі штатів в Анни-Марії додалося імен, коли молиться на вервечці».

Все частіше на фронт їдуть автівки від обдарованої небайдужої українки

Передане на фронт цією мужньою дівчинкою сягнуло 2,5 мільйона гривень. У планах – до травня назбирати ще на дві автівки на фронт. 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую