Загроза штучного інтелекту та фейки за кордоном України: добірка тижня

Російська пропаганда працює по всьому світу, поширюючи фейки. Метою є посилення паніки населення перед війною та припинення допомоги Україні. За допомогою фейків росіяни можуть впливати на результати виборів та допомагати приходити до влади проросійським полятикам, як це відбулось у Словаччині.

Фейк про українських поліцейських під час польських протестів

У польському сегменті соцмереж X і Facebook поширюють фото людини в польській поліцейській формі з шевроном з кольорами польського і українського національних прапорів. Таке фото ввело користувачів в оману, а дехто з них припустив, що на ньому зображено нібито українського поліцейського. І це буцімто свідчить, що українські силовики слідкували за порядком під час нещодавніх фермерських протестів у Польщі, де зокрема були й сутички з поліцією, пише Укрінформ.

Це фейк. На фото зображено уніформу з коротким рукавом, що не відповідає березневій погоді в Польщі. У Варшаві, наприклад, на початку березня температура не перевищувала 6 градусів тепла. Наразі польські поліцейські вдягаються у теплішу форму, яка більше підходить до пори року.

Про що свідчать фотографії з мітингів.

Окрім цього, згідно з польським законодавством, людина, яка не має польського громадянства, не може служити у поліції країни. Отже, до заходів в Польщі не могли залучити українських поліцейських.

Що стосується самого шеврону, то завдяки коментарям користувачів під дописами вдалося встановити, що на ньому є напис «Operacja Granica 2022». У мережі можна знайти багато схожих наліпок з ідентичним написом.

Виявилося, що такі шеврони носили співробітники польської поліції та інших структур, коли після початку війни в 2022 році працювали на кордоні з Україною та виконували превентивні заходи.

«Ідея була в тому, щоб висловити підтримку українцям», – підтвердив інформацію у коментарі Konkret24 голова Незалежної самоврядної профспілки поліцейських Рафал Янковський.

Нагадаємо, 6 березня у Варшаві відбулися мітинги польських фермерів, до яких приєдналися шахтарі, бджолярі та інші. Вони вийшли на акції протестів проти ввезення української агропродукції, а також Європейського зеленого курсу. У мітингувальників відбулися сутички з представниками поліції. У результаті зіткнень постраждали 13 поліцейських, затримано 26 протестувальників, що поводилися агресивно.

Саме після сутичок мітингувальників з поліцією в польському сегменті інтернету з'явився фейк про те, що нібито мітинги почали контролюватися і українськими силовиками. Він направлений на те, щоб вчергове спробувати розпалити ворожнечу між польським і українським народами.

Фейк у Молдові

Російські пропагандисти почали поширювати фейк, що нібито молдавські військові можуть воювати в Україні під прапором Франції, пишуть російські ЗМІ, пише румунський фактчекерський проєкт veridica.ro.

Так, російські пропагандисти відреагували на підписання франко-молдовської угоди про безпеку.

Зокрема, у повідомленнях пропагандистів французькі війська можуть колись увійти в Молдову і навіть у Придністров'я.
За даними фактчекерів, за допомогою публікацій роспропаганда поширює тези, що нібито Франція вступить у війну в Україні, а молдавських військових відправлять на фронт як «гарматне м'ясо».

Мета поширення таких наративів - посіяти страх у суспільстві щодо участі Молдови у війні в Україні та ризику відправки молдовських військовослужбовців на передову.

Фейкова реклама

У соцмережах та телеграм-каналах поширюється відео американського турніру з боулінгу, де нібито транслювалося оголошення «Досить спонсорувати Україну» («stop funding Ukraine»). Але це фейк.

Пропагандисти заявляють, що цю рекламу замовили республіканці, які виступають проти того, аби США продовжувала надавати Україні фінансову та військову підтримку. Це нібито доводить, що на Заході та в Сполучених Штатах зокрема зростає виснаження від війни в Україні.

Однак відео, яке поширюється в мережі, є фейком, який створили за допомогою відеоредактора, пише видання Stop Fake.

Фактчекерам вдалося знайти запис трансляції матчу між Семом Кулі та Кайлом Трупом, фрагмент якого публікують пропагандисти. Виявилось, що турнір відбувся 16 травня 2021 року, тобто більш як за півроку до початку повномасштабної війни в Україні. А отже, слоган «досить спонсорувати Україну» ніяк не міг опинитися на записі.

Метою подібних фейків є посилити напругу в стосунках між Україною та західними партнерами.

Загрози штучного інтелекту

Видання AP пише про загрози зловживанням штучним інтелектом при поширенні дезінформації в світі.

Штучний інтелект посилює загрозу дезінформації про вибори в усьому світі, дозволяючи будь-кому, хто має смартфон і хитру уяву, легко створювати підроблений – але переконливий – контент, спрямований на те, щоб обдурити виборців. Це знаменує собою кількісний стрибок у порівнянні з кількома роками тому, коли для створення фальшивих фотографій, відео чи аудіокліпів були потрібні команди людей, які мали час, технічну майстерність і гроші. Тепер, використовуючи безкоштовні та недорогі служби генеративного штучного інтелекту від таких компаній, як Google і OpenAI, кожен може створювати високоякісні «дипфейки» за допомогою простого текстового підказки.

Хвиля дипфейків штучного інтелекту, пов'язаних із виборами в Європі та Азії, прокотилася через соціальні мережі протягом останніх місяців, слугуючи попередженням для більш ніж 50 країн, які збираються провести вибори цього року.

«Вам не потрібно дивитися далеко, щоб побачити, як деякі люди... явно плутаються щодо того, реальне щось чи ні», — сказав Генрі Айдер, провідний експерт із генеративного ШІ з Кембриджу.

За його словами, питання вже не в тому, чи можуть дипфейки ШІ вплинути на вибори, а в тому, наскільки вони будуть впливовими.

За допомогою дипфейків, зроблених штучним інтелектом, зображення потенційного кандидата на виборах можна погіршити чи покращити.

Виборців можна скеровувати до підтримки кандидатів або від них — або навіть взагалі уникати голосування. Але, мабуть, найбільша загроза демократії, кажуть експерти, полягає в тому, що сплеск дипфейків ШІ може підірвати довіру громадськості до того, що вони бачать і чують.

Деякі нещодавні приклади глибоких фейків ШІ включають відео прозахідної президентки Молдови, яка нібито підтримує дружню до росії політичну партію, аудіозаписи лідера ліберальної партії Словаччини, яка нібито обговорює фальсифікації голосування та підвищення цін на пиво та відео опозиційного законодавця в Бангладеш — консервативної мусульманської нації — у бікіні.

Завдяки новизні та складності технології важко відстежити, хто стоїть за дипфейками.

Експерти кажуть, що уряди та компанії ще не в змозі зупинити потоп, і вони не рухаються достатньо швидко, щоб вирішити проблему.

З удосконаленням технології «буде важко отримати чіткі відповіді щодо багатьох фейкових матеріалів».

Раніше сайт "Є" ye.ua писав про кілька прикладів фейків, створених за допомогою штучного інтелекту.