На Хмельниччині з полеглими захисниками попрощалися у п'яти громадах

Вчора, 28 травня, у Славуті відбулося прощання з молодшим сержантом Максимом Тушевським. Захисникові тепер назавжди 24 роки.

Народився Максим Тушевський у Славуті, тут здобув середню освіту. Після закінчення Шепетівського медичного фахового коледжу розпочав військову службу у Збройних силах України за контрактом на посаді бойового медика зенітно-ракетного дивізіону 80-тої окремої десантно-штурмової бригади. Згодом пройшов навчання на оператора дрона.

Молодший сержант Максим Олегович Тушевський, оператор безпілотних літальних апаратів — майстер роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини загинув 23 травня 2024 року поблизу населеного пункту Кліщіївка на Донеччині.

«Максим Тушевський був дуже доброю, чуйною людиною, вірним другом, турботливим сином та братом. Був трудолюбом, який постійно прагнув до саморозвитку. Головні його життєві захоплення — медицина та військова справа, а ще полюбляв риболовлю та страйкбол. У Героя залишилися батько, сестричка та кохана дівчина», - розповіли у громаді про полеглого захисника.

24-річний молодший сержант Максим Тушевський загинув 23 травня 2024 року поблизу Кліщіївки на Донеччині. Фото: Славутської міськради

Вчора із полеглим українським захисником прощалися також і у Волочиську. В останню путь жителі громади провели солдата Збройних сил України 41-річного Сергія Сосніцького. Про це повідомили у Волочиській тергромаді. Він народився та виріс у Волочиську, тут здобув і професію столяра. Деякий час проживав у Дніпрі, проте згодом повернувся до рідного міста.

Як розповідають про нього у громаді, до війни захисник працював трактористом у місцевих аграрних фірмах. Наприкінці вересня 2023 року Сергій Сосніцький був призваний до лав ЗСУ. Воював на Донецькому напрямку, боронив Бахмут та Харків. Загинув 21 травня цього року під час виконання бойового завдання.

Сергій Сосніцький на захист країни став наприкінці вересня 2023 року: воював на Донецькому напрямку, боронив Бахмут та Харків. Фото: Волочиської міськради

Жителі села Збриж, що на Чемеровеччині 28 травня, простилися із Сергієм Хорошуном. 47-річний захисник був жителем села Збриж, працював у місцевому господарстві. З 2020 року проходив службу за контрактом на сході України. Після повномасштабного вторгнення продовжив службу в ЗСУ, де під час виконання бойових завдань отримав дві контузії. У лютому минулого року Сергій Хорошун був демобілізований. Його життя обірвалося 26 травня цього року.

«Сергію Хорошуну назавжди 47...Він чесно та добросовісно виконав свій військовий обов'язок та зробив свій особистий внесок у нашу Перемогу над ворогом. Світла пам'ять про нього житиме у наших серцях... Найщиріші співчуття родині у зв'язку з великою втратою...», - слова підтримки рідним висловили у Чемеровецькій тергромаді.

Поховали захисника у його рідному селі Збриж.

47-річний Сергій Хорошун до лав ЗСУ доєднався з 2020 року: проходив службу на сході України. Фото: Чемеровецької тергромади

Красилівська громада 27 травня провела в останню дорогу Героя, жителя села Яворівці, старшого навідника гранатометного відділення солдата Андрія Ревюка. Прощалися з полеглим захисником біля пам'ятного знаку Героям України на площі Незалежності у Красилові. Андрій Ревюк загинув 25 березня 2022 року поблизу міста Волноваха на Донеччині.

Тепер воїну назавжди залишиться 33 роки. З усіма військовими почестями поховали захисника на кладовищі в селі Яворівці. В нього залишились батьки, брат та дружина.

«Красилівська громада щиро співчуває та розділяє біль непоправної втрати разом із рідними й близькими, всіма, хто знав, любив, шанував Андрія, хто прийшов віддати останню шану. Низький уклін нашому Воїну!», - слова підтримки рідним полеглого захисника висловили у Красилівській міськраді.

ЗЗ-річний Андрій Ревюк загинув 25 березня 2022 року поблизу міста Волноваха на Донеччині. Фото: Красилівської міськради

Додому на щиті повернувся захисник зі Старокостянтинвської тергромади. Вчора, 28 травня, в приміщенні Гарнізонного будинку офіцерів жителі громади попрощалися з солдатом Іваном Бівалом. Життя воїна обірвалося 10 січня цього року під час бою біля населеного пункту Богданівка на Донеччині. У Івана Бівала залишилася дружина та 5-річний син. Останнє місце свого спочинку захисник знайшов на на кладовищі села Старий Остропіль.

У Івана Бівала залишилася дружина та 5-річний син. Фото: Старокостянтинівської тергромади

Читайте також: На Хмельниччині передали родині полеглого воїна його державну нагороду