Убив семирічного братика через… велосипед

Відгомін жахливої трагедії, що сталася напередодні новорічних свят, ще й досі в серцях і душах не тільки мешканців невеликого села Єлизаветпіль, а й майже усіх мешканців Теофіпольського району.

П’ятнадцятирічний підліток ножем убив свого семирічного брата. За однією з версій правоохоронців, причиною цього стала суперечка через велосипед.
“Я ніяк не можу повірити у те, що сталося. Перед очима постійно стоїть щебетливий Артемко, який був надзвичайно слухняною і вихованою дитиною, найліпше освоїв техніку читання серед своїх однокласників. Дуже любив свою маму і казав, що вона – найкраща у світі. Обіцяв ніколи її не залишати. І навіть, коли виросте, то зі своїми братами будуть жити всі разом біля неньки. І тут раптом таке зробилося”, – з хвилюванням у голосі каже директор Гальчинецької загальноосвітньої школи Лідія Бурлак.
Лідія Кузьмівна пригадує: якось перед канікулами Артемко накупляв у магазині булочок. Запитала, для чого так багато, а він каже, що Ярослав додому приїхав, то несе йому.
Ярослав – найстарший із синів у родині Фурсів. Від народження він – глухонімий. Тому навчався у Новоушицькій спеціалізованій школі-інтернаті. І лише на канікули приїжджав додому. У грудні минулого року в батьківському домі з’явився набагато раніше, ніж почався зимовий відпочинок дітей.
Крім Ярослава та Артемчика, в Олени Фурси ще є восьмирічний Дімка і шестимісячний Назарчик. Сімейне життя у жінки не склалося. Двічі виходила заміж і розлучалася. Тому без чоловіка виховувала четверо синів. Старалася зі всіх сил, аби діти були постійно ситими, одягнутими і забезпечені не гірше від своїх ровесників. І найголовніше, дбала про їх виховання. Постійно вчила бути ввічливими, добропорядними, поважати один одного. Ніколи нікого не ображати. Навіть у думках не могла припустити, що станеться якесь лихо.
Та біда звалилася на голову, як грім серед ясного неба. Під вечір двадцять дев’ятого грудня пропав семирічний Артемко. Спочатку хлопчика шукала сама, а потім з сусідами. Та безрезультатно. Дитина як воду канула. І тоді Артемкова тітка Оксана Лисюк звернулася до правоохоронців.
Міліціонери обішли все село, прискіпливо опитували сусідських дітлахів, дорослих, та ніхто не міг дати бодай невеличкої зачіпки. І лише глухонімий Ярослав, ніби намагаючись щось сказати, безпорадно махав руками.
За жестами хлопця міліціонери зрозуміли: він щось знає. Підліток завів їх спочатку на берег, де заховав велосипед, а потім у закинуту хату на сусідній вулиці, де лежало закривавлене тіло семирічного брата.
Слідчим ще належить достеменно з’ясувати всі обставини і причини, які призвели до злочину. Наразі вони поки що діляться лише попередньою скупою інформацією:
“29 грудня близько 16 години 30 хвилин неповнолітній глухонімий інвалід під час суперечки за велосипед із семирічним братом вирішив убити його. Через город завів хлопчика в закинутий будинок, що знаходиться неподалік на сусідній вулиці і кухонним ножем, якого спеціально взяв із собою з дому, вдарив у шию, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді різаної рани поверхні шиї з ураженням кровоносної судини. Від отриманих травм хлопчик помер на місці події”, – розповідає начальник відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров’я особи слідчого управління УМВС у Хмельницькій області Володимир Гук.
Після цього Ярослав перетягнув бездиханне тіло свого братика із хати в підвальне приміщення і прикрив обривками шпалер. Про те, що скоїв, нікому нічого не сказав.