В гостях в «Уругвайського льотчика»

Найперше, нас зацікавила досить незвична назва кафе, яке не так давно з’явилося на місці колишньої «молодіжки» на вулиці Старокостянтинівського шосе – «Уругвайський льотчик». По-друге, біля нього досить часто можна було бачити круті «іномарки», що наштовхувало на думку, що місце тут досить стильне та оригінальне. Отож, ми відправилися в гості до «Уругвайського льотчика».

Крим, Рим і мідні труби…

Усередині нас зустрічають… гітара дідуся та радіола бабусі уругвайського льотчика. І гардероб, де нам запропонували залишити верхній одяг й дали оригінальні дерев’яні номерки. А ще одразу помітили табличку з вказівником, на якій красувався напис – «Клуб любителів пива». Цікавимося, що там таке - може, якась «таємна кімната» для обраних. Нам мило посміхаються у відповідь – мовляв, згодом самі розберетеся, після «надцяти» кухлів пива.

Заходимо у досить просторий зал за чорною ширмою. Довга барна стійка та дерев’яні столи зі скромними диванчиками. На стінах – старі радіоли та ще бобіні магнітофони, мідні туби та тромбони, купа плакатів з «шестидесятих». І взагалі усюди багато міді – труби на стелі, перевернуті відра замість світильників. Справжній рай для любителів пива та рок-н-ролу, хоча з плазмових екранів лунає зовсім і не рок – крутять концерт «Scooter’а». Відвідувачів, причому, здебільшого чоловіків, не дуже багато, а от зарезервованих столиків – достатньо.

Трохи оговтавшись, вирішуємо огледіти усе чимале приміщення і знаходимо далі ще три зали, причому, зі своїми особливостями та назвами. Є тут невеличкий «Авіазал» (щоправда, навіть макета бодай кукурузника ми там не помітили, хіба що щось на зразок пропелера висіло зі стелі), «Спортзал» із футбольною формою на стінах та великою кількістю прапорів різноманітних клубів (чекаємо на «Євро-2012») та, на наш погляд, найцікавіший «Мотозал» (рай для байкерів, зі справжніми мотоциклами). До речі, кажуть останній зал обладнали на місці холодильних установок колишнього універсаму «Вінницький».

Їжа для справжніх чоловіків

Хочете дізнатися, що їдять та п’ють уругвайські льотчики? Загляньте у меню. Там купа страв та напоїв для справжніх чоловіків. Із закусок вам тут запропонують і оселедець, і форшмак, і сало, і навіть свинячі вушка. Салати не відрізняються оригінальними назвами – звичні для кожного гурмана «Олів’є», «Дністер», «Мімоза», просто з овочів. На перше можна спробувати капусняк чи юшку з коропа. Гарячі страви теж порадують різноманіттям. Ну як вам чорноморський рапан на сковорідці чи свині потрохи, смажені із цибулькою? А може захочете спробувати кров’янку чи гречану кашу зі шкварками? Ціни на усю цю смакоту не надто кусючі, а от порції подають справді чоловічі. А ще тут можна після сьомої вечора замовляти їжу, приготовлену на вогнищі. Серед страв – крильця, загострені під Уругвай, стегно уругвайської курки без шкірки, свиняча рулька. А хто сказав, що справжні чоловіки не люблять солодке? Отож, і в «Уругвайському льотчику» можна з’їсти пташине молоко, морозиво чи шматок домашнього яблучного пирога.

Але найбільша гордість закладу – фірмове пиво «Уругвайський льотчик». Його спеціально готують на нашому пивзаводі саме для цього пабу. Воно є кількох видів – світле, темне та преміум, а коштує від 12 гривень за півлітри. Розливають його, до речі, з величезних мідних діжок. На смак це пиво нагадує колишнє «Хмельницьке», і залишає приємний запах в’яленої риби у роті.

До пива ми взяли хрусткі вушка (12 гривень за чималеньку порцію), свинячі ковбаски, смажені на вогнищі, які подали з тушкованою капустою (28 гривень за порцію). Як на мене, то остання страва була досить жирною, але чоловікам вона припала до смаку (недарма у закладі їх переважна більшість). А от мені з усього замовленого дуже сподобався овочевий салат, притрушений бринзою – легко і смачно, та й порція за 16 гривень виявилася просто величезною.

Таємниця «Клубу любителів пива»

Мабуть, наша розповідь про «Уругвайського льотчика» не була б довершеною, якби ми так і не розкрили таємницю клубу. Адже цим клубом, навіть двома клубами – жіночим та чоловічим, виявився... Ви вже здогадалися - туалет. Він, як і все інше, «одягнувся» в дерево та мідь, лише от самі унітази залишилися звичними – білими та керамічними.

Висновок після відвідування «Уругвайського льотчика»: сюди варто завітати хоча б заради екскурсії закладом, бо тут і справді є на що подивитися. Тим, хто любить пиво та справжню чоловічу їжу, тут теж усе буде до смаку. Ну і байкерам та футбольним фанатам сюди пряма дорога.

Неля ШПУЛАК.