Олександр Босенко - романтик й ектремал, закоханий у рідний край

У дитячі та юнацькі роки Олександр активно займався спортом: у «Динамо» - футболом, у «Спартаку» - фехтуванням, в «Авангарді» - боксом та класичною боротьбою, в «Колосі» - класичною боротьбою, в ДОСААФі – морським багатоборством. Останнє включає в себе п'ять видів спорту – біг, стрільба, плавання, гребля и парусні гонки на морских човнах - ялах. Неодноразово захищав честь міста на змаганнях різного рангу. Тому любов до спорту проніс через все життя. Пригадує, як під час армійської служби в танкових військах у місті Ужгород познайомився з Володимиром Висоцьким. «Йшли зйомки фільму «Єдина дорога», епізоди якого знімали у нашій військовій частині. І хоча ми спілкувалися лише кілька хвилин, вони запам'яталися на все життя. До того ж, завжди захоплювасвя творчістю цього видатного барда», - розповідає Олександр Босенко, який ще й активно дописував у всесоюзну армійську газету «Червона зірка».
Після армії понад двадцять років пан Олександр працював позаштатним інструктором з морського багатоборства Хмельницької зразкової морської школи ДОСААФ, тренував та очолював збірну Хмельницької області з веслування на морських ялах, яка неодноразово захищала честь області на чемпіонатах України. У 2003 році під егідою громадської організації «Хмельницький інститут духовного, психічного, фізичного, соціального здоров'я і екології людини» Олександр Леонідович придбав два човни та організував і очолив спортивний веслувально-вітрильний клуб і паралельно - постійно діючу екологічно-туристичну експедицію «Дністер», мета якої - популяризація водного екологічно чистого туризму й пропаганда здорового способу життя.
«За цей час ми здійснили 6 експедицій. Перша стартувала у 2003 році, а відзнятий фільм «Моя ріка» став дипломантом на фестивалі в Росії. Через два роки здійснили міжрегіональну - від Львова до Хмельницького, пройшли п'ять областей, - каже Олександр Босенко. - Минулого року організували шосту еспедицію з метою показати рекреаційні можливості Придністров'я, відзняли 4-серійний фільм «Дністровськими хвилями».
До слова, зібрані з експедиції матеріали лягли в основу понад десятка радіо- й телерепортажів, багатьох короткометражних відеофільмів. Два фільми «Моя ріка» й «Пізнай Дністер» стали переможцями всеукраїнских телефестивалів в Ужгороді та Херсоні. А після експедиції 2005 року 25-хвилинний «Дністер-2005» переміг на Всеукраїнському фестивалі журналістики «Зелена планета».
«У 2007 році ми провели міжнародну туристично-екологічну експедицію «Дністер-2007» разом із сусідами з Молдови, - каже Олександр. - А у 2008-му під час екпедиції «Дністер-2008» взяли участь у І Всеукраїнському фестивалі водних видів спорту «Аквадром-2008».
Після шостої спільної журналістської туристично-краєзнавчої експедиції «Дністер-2011», яку приурочили 20-й річниці незалежності України, у світ вийшов 4-серійний фільм «Дністровськими хвилями», музику до якого написав молодший син Олександра Павло.
До речі, дружина пана Олександра Надія не тільки підтримує захоплення чоловіка водними сплавами, але й сама бере в них активну участь. Ще й своїх синів Олега й Павла долучають до справи. «Я познайомився з Надею в Сочі, під час відпочинку. Групу туристів повезли у гори. Ми підіймалися крутою стежкою, позаду йшла дівчина, їй було важко, і я взяв її за руку, щоб допомогти підійматися. Тільки після сходження помітив, що до неї приєдналися ще троє дівчат. Так і познайомилися. Вона родом з Архангельська, але, не роздумуючи, переїхала до Хмельницького, оскільки я дуже люблю своє місто і ні за що не погодився б проміняти його на будь-яке інше», - пригадує Олександр Леонідович.
У вільний від роботи й експедицій час Олександр Босенко пише вірші. Це захоплення у нього з'явилося ще у шкільні роки. На початку 70-х років минулого століття кілька пісень на його вірші лунали на танцмайданчиках Хмельницкого. «У 1994 році поет Валерій Котомкін, один з фундаторів Хмельницької літературної спілки «Поділля», запропонував мені видати вірші окремою книгою та вступити у творче об'єднання місцевих літераторів, - каже пан Босенко. - Після чого я почав постійно друкуватися в періодичній пресі й колективних виданнях. Видав чотири збірки поезій: «Прозріння», «У перламутровому світлі місяця», «Ностальгія», «Друзям моїм…».