Як оплачуються «кількаметрові» списки ліків і що треба знати пацієнтам протипухлинного центру і не тільки

Вже рік як Хмельницький обласний онкологічний диспансер став комунальним некомерційним підприємством «Хмельницький обласний протипухлинний центр» Хмельницької обласної ради. Але, як відомо, від перестановки доданків, в нашому випадку, назви, суми не змінюються. Однак, у випадку із медициною після реформи, змінюється те, хто ці суми оплачує. І це не єдині зміни. 

Національна служба здоров’я (НСЗУ) оплачує Хмельницькому обласному протипухлинному центру три пакети послуг і завдяки цьому, як переконує головний лікар закладу Вячеслав Мороз, «кількаметрові списки» на декілька тисяч гривень пацієнт тепер не оплачує. Це важлива, але не єдина зміна, яка торкнулася роботи закладу. Тепер ще й не доводиться «випитувати» в черзі до лікаря «скільки йому дати?» і ніяковіючи сунути руку в кишеню. Вячеслав Мороз про такі речі говорить відверто і зізнається, такий формат роботи спрощує життя як лікарів, так і пацієнтів.

Хто і за що платить

«Коли ми стали комунальним некомерційним підприємством і нам затвердили ціни на платні послуги, більш-менш зрозумілі відношення лікар-пацієнт. Пацієнти не шепочуться в коридорах — скільки давати лікарю? Ми маємо прайс, за яким кожен оплачує послугу і вільно йде до лікаря на обстеження. За рік часу, що ми працюємо за новою системою, маємо безліч відгуків пацієнтів, що так працювати набагато краще. Натомість національна служба здоров’я покриває консультації спеціалістів за направленнями сімейного лікаря і майже усі витрати на лікування пацієнта у стаціонарі», — пояснює Вячеслав Мороз.

Але й така ситуація зміниться, адже протипухлинний центр поки ще не має контракту на амбулаторне лікування. Тобто кожен, хто заходить в поліклініку закладу, платить практично за все. У медзакладі сподіваються, що вже у травні, коли НСЗУ внесе зміни у свою роботу, то й амбулаторне лікування частково буде оплачуватися державою. 

«Пацієнти, які приходять із направленням лікаря, за консультацію не платять. У випадку, якщо їм необхідне подальше обстеження, то лікар уже визначає, яке саме і згідно прайсу пацієнт платить зазначену суму. А ось ті, хто приходить самостійно, без направлення сімейного лікаря — платить за все», — пояснює лікар. 

Протипухлинний центр поки ще не має контракту на амбулаторне лікування, тому майже усі послуги для пацієнтів платні

Інша ситуація зі стаціонарним лікуванням. Вячеслав Мороз каже, виконують усі умови НСЗУ і всі «кількаметрові» списки ліків, які тягнуть на тисячі гривень заклад покриває практично повністю, за виключенням якихось копійчаних дрібниць, які важко передбачити. Також ті пацієнти, які на сьогодні проходять етапи лікування, а це післяопераційне обстеження, реабілітація і таке інше, не платять за обстеження УЗД, ендоскопію, рентген. 

"Ломка" у пацієнтів і лікарів

Реформа торкнулася не лише змін для пацієнтів, але й роботи і звичок лікарів. Більше того, проходить "ломка" і в лікарів і в пацієнтів у розумінні якості і цінності надання медичних послуг загалом. Лікарі вчаться відповідально ставитися до пацієнтів і до вдосконалення своїх професійних навичок, а пацієнти - до лікарів і до свого здоров'я, бо воно дороге у всіх сенсах. Вячеслав Мороз каже, один із важливих аспектів реформи, окрім зміни відношення лікар-пацієнт, є можливість збільшувати зарплати усім працівникам медустанови, хоча й не настільки, як хотілося б. 

«Міністр каже, що лікарі повинні отримувати по тридцять тисяч гривень, але таку зарплату не витримає бюджет жодного медичного закладу із такою вартістю медичного пакета, як є зараз. Разом із тим, питання — чи кожен лікар повинен отримувати тих тридцять тисяч? Є такі лікарі, я говорю в загальному, яким і десять забагато», — зізнається Вячеслав Мороз і додає, що зараз у лікарів з’явилася мотивація вдосконалюватися, розвивати свої професійні навички, працювати з новітнім обладнанням. Адже таблетки людина може купити будь-які, а ось нове медичне обладнання пацієнт не може купити, щоб обстежитися. 

«Із реформою серед медичних закладів з’явилася жвава конкуренція! Не потрібні медичні установи, де обладнання стоїть покрите покривалом і припало пилом, бо ним не вміють користуватися. Не потрібні медичні установи, де немає кваліфікованих лікарів, а лише фінансуються харчоблоки», — переконаний медик. 

Вячеслав Мороз жартує, територія Хмельницького обласного протипухлинного центру скоро буде краща, як центральна площі міста

Тим часом і в середині медичного закладу, і на території кипить робота: ремонтують кабінети, облаштовують і озеленюють територію, вистеляють бруківку. Вячеслав Анатолійович перепрошує за незручності і жартома додає, що вони покращують світ навколо і скоро територія протипухлинного центру буде краще, аніж центральна площа міста. Але головне, каже, щоб усі були здорові!  

До теми: Високий тиск: зміна способу життя є універсальною «вакциною» проти гіпертонічної хвороби