Поради, як допомогти людині пережити біль втрати

Втрата є невіддільною частиною життя. Особливо гострою проблемою може стати раптова загибель близької людини. На жаль, в умовах війни кількість таких втрат лише зростає. Не існує універсального способу, як впоратися з цим болем. Для декого це досить важкий шлях, на якому людина потребує підтримки. Як їй допомогти у цьому розповів лікар-психолог Олександр Аврамчук для телеграм-каналу «Психологічна підтримка».

Порада №1. Поговоріть про необхідність подбати про себе. Стрес від втрати й тим паче неможливість призвичаїтися до цього швидко виснажує внутрішні резерви. Щоб людина змогла пережити цей важкий час, їй потрібно подбати про свої фізичні та емоційні потреби. Наприклад, хоча б не відмовляти собі у здоровому сні та харчуванні. Тож іноді з нею про це варто поговорити.

Однак не будьте надто настирливими. Пам’ятайте, що людям зазвичай не хочеться говорити про свої переживання та думки. Тому часом кращою допомогою може бути — просто знаходитися поруч з іншими, які також любили померлого.

Порада №2. Підтримайте людину у визнанні болю. Поясніть їй, що «приховати» своє горе можна достатньо легко, але вона не зможе уникати його вічно. Намагання уникнути почуття смутку та втрати лише подовжує процес горювання. Щоб вилікуватися, необхідно визнати свій біль. Також варто пояснити людині, що під час горювання вона може відчувати багато різних і несподіваних емоцій. І це є нормально, адже ми не роботи.

Порада №3. Запропонуйте підтримувати її хобі та інтереси. Повернення до звичної діяльності, яка приносить людині радість, може допомогти примиритися зі своєю втратою. Завдяки такій рутині процес горювання може бути менш бурхливим і гострим.

Порада №4. Підготуйте людину до того, що друзі та близькі у певний момент захочуть підтримати її. Однак іноді те, яким способом вони це роблять, може виявитися некоректним. Багатьом неприємно, коли їм вказують, як себе почувати, нав’язують спосіб горювання чи типові переконання. Ваше завдання — сприяти усвідомленню, що у неї власний шлях горювання, і ніхто інший не може сказати їй, коли настав час «рухатися далі» або «перебороти це».

Порада №5. Порадьте людині подумати, що вона дізналася про себе, про інших або про життя в результаті цієї втрати. Запропонуйте записати відповіді на запитання, які можете підготувати заздалегідь. Або нехай ваш співрозмовник самостійно визначить їх для себе.

Приклади таких питань: «Що ця людина означала для мене?», «Чого я навчився (-лася) від нього чи від неї?», «Чи є речі, які я тепер ціную більше?», «Хто ті люди, які були поруч зі мною? Це були ті люди, яких я очікував (-ла)?».

Читайте також: Контузія після вибуху: як допомогти постраждалому до приїзду медиків