В селах Хмельниччини стрімко росте кількість інфікованих невиліковною хворобою

За словами Олександра Петровича, від “епідемії ХХІ” невеличкі населені пункти не вберегла ані мораль, ані ментальність.

“За останні шість років частка інфікованих на ВІЛ в селі збільшилася майже втричі. І складає 31 відсоток. І цьому є декілька причин. По-перше, сільське населення позбавлене можливості вчасно діагностуватися на вірус імунодефіциту, - розповідає Олександр Петрович, - я не кажу вже про повноцінне лікування, яке наразі доступне лише жителям обласного центру. Не кожний дозволить собі дістатися з села до Хмельницького, витративши кілька десятків гривень, щоб здати аналіз... Крім того виявилося міфом й інформація про якусь особливу мораль на селі. Тут так само вживають наркотики, займаються незахищеним сексом. Є рішення, що у 2012 році в області з'явиться ще п'ять регіональних центрів профілактики і боротьби зі СНІДом, де люди зможуть проходити повноцінне обстеження та лікування, у Деражні, Шепетівці, Дунаївцях, Кам'янці та Ізяславі. Саме у цих містах є непогана база та підтримка від влади”.

- Декілька років поспіль Хмельниччина залишалася лідером за кількістю ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД в західному регіоні...

- Цю позицію ми й цьогоріч не втратили. Загалом за поширеністю ВІЛ-інфекції у нас 16 місце в Україні. Хоча, це свідчить лише про те, що у нас в області просто краще виявляють ВІЛ-інфікованих. Лише у 2011 році на Хмельниччині було проведено 79 тисяч скринінгових обстежень на антитіла до ВІЛ. Це більше на 2 %, ніж у минулому році. Також намагаємося проводити профілактичну роботу для того, щоб населення було зацікавлене у тому, щоб прийти до центру та провести анонімне обстеження. В обласному центрі у нас стали традиційними виїзди пересувної лабораторії до навчальних закладів, де повнолітні студенти можуть здати експрес-аналіз за допомогою спеціальних тестів.

- Я знаю, що перший випадок ВІЛ-інфекції на Хмельниччині був зафіксований у 1996 році в обласному центрі. Тоді інфекцію виявили у ін'єкційної наркоманки. Зараз споживачі наркотиків все ще залишаються основним джерелом передачі ВІЛ?

- Практично у 2008 році частка інфікованих статевих шляхом зрівнялася з часткою інфікованих через шприци. У 2011 році частка інфікованих вірусом саме через сексуальні контакти навіть збільшилася. Зокрема, найбільша поширеність ВІЛ зареєстрована у Хмельницькому, Кам'янці-Подільському, Нетішині та Полонському районі. Загалом за 10 місяців 2011 року лише за даними диспансерного обліку в області було зареєстровано 248 хворих на ВІЛ-інфекцію (в минулому році було 245 осіб), а рівень захворюваності на СНІД зріс до 140 осіб і це ще не кінець року. При цьому серед ВІЛ-інфікованих, які перебувають на обліку, переважна частина людей репродуктивного та працездатного віку 18 — 49 років. Їх частка складає 92 відсотки від загальної кількості.
- А який портрет середньостатистичної ВІЛ-інфікованої людини?
- Приблизно 85 відсотків - це люди, які ведуть асоціальний спосіб життя: наркомани, особи, які часто міняють статевих партнерів, та які перебувають чи перебували в місцях позбавлення волі. І ще цікавий момент: останнім часом ВІЛ-інфекцію частіше можна виявити у заробітчанина, який працював у Москві, ніж у повії. Останні за своїм здоров'ям намагаються пильнувати ретельніше, бо ж здогадуються про ризик своєї професії.
- То що, користуватися презервативами?..
- А ви впевнені, що вони на 100 відсотків можуть вас захистити? Останні дослідження показали, що деякі з них навіть сперматозоїди пропускають. Кращий спосіб захистити себе від “Чуми ХХІ століття” - дотримання моральних принципів.
- Олександре Петровичу, а чи доводилося вам стикатися з випадками інфікування у побуті?
- Один раз, і то лише зі слів самого інфікованого. А точніше, - подружньої пари. Вже після того, як проходили лікування у нашому центрі, вони випадково зустріли людину, яка і стала, за їх словами, причиною їх інфікування. Виявилося, що вони ходили до одного майстра тату, і той чоловік завжди записувався перед ними.
- А як на рахунок професій з підвищеним ризиком? Наприклад, лікарів?
- Серед них також є ВІЛ-інфіковані, проте усі вони були інфіковані зовсім не під час виконання своїх професійних обов'язків. До речі, у 2011 році в області 34 людини мали травматичний контакт з ВІЧ-інфікованим. Серед них був й 21 медпрацівник. Проте, жодного захворювання від цього зафіксовано не було, завдяки проведеній вчасно постконтактній профілактиці.
- Ну, а як же ситуації, коли людина випадково могла, скажімо, вколотися використаним шприцом?
- Такі випадки також мають місце. За час існування центру у нас їх було кілька сотень. Та й тут можна зарадити. В цій ситуації у пацієнта є 48 годин, щоб звернутися до обласного центру профілактики і боротьби зі СНІДом. Краще, коли людина прийде до нас з шприцом, яким вона вкололася. Ми проведемо усі необхідні дослідження і, в разі необхідності, назначимо курс безкоштовної спеціальної терапії. Вона триває приблизно місяць і є ефективною.