clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

«Гризун» Микола Гордійчук у серпні мав одружитися, але сьогодні Героя поховали

Миколу Гордійчука поховали 25 липня 2015 року.

Миколу Гордійчука поховали 25 липня 2015 року.. Фото: Іри ГРІНІШИНОЇ.

25 липня плакав не лише Кам’янець, плакала Україна.

В місті над Смотричем назавжди попрощалися із загиблим на Донбасі бійцем батальйону спецпризначення "Гарпун" відомим серед пластунів як "Гризун", а серед друзів і музикантів як NIK своєрідний, громадським активістом та просто справжнім ПАТРІОТОМ Миколою Гордійчуком.
Віддати шану хлопцеві прийшли не сотні, як зазвичай, проводжали загиблих у Кам’янці військових, а тисячі мешканців, основна частина яких – молодь, побратими зі Сходу, пластуни, до організації яких він входив, молоді солісти, друзі.
Ті, хто знав його завжди усміхненим і з вогником в очах, до останнього не могли повірити в те, що його більше немає. 
“Доки не було офіційного підтвердження про те, що він загинув, до останнього звістка, що його немає в живих, не сприймалася” – розповідає товариш загиблого Віктор.

Як страшний сон смерть юного ПАТРІОТА сприймають не лише рідні.

Не знали про те, що їх син на передовій і батько з матір’ю, яким він розповідав, що знаходиться на навчаннях.
«Свідомо і підсвідомо Коля жив заради України, за яку і загинув. Вірю, що смерть таких патріотів не є марною” – зазначає батько загиблого Микола.
Мабуть, такі відданість і патріотизм він отримав і від родини, в якій тато і брат військові та від організації “ПЛАСТ”, до якої він вступив у віці семи років.

Батькам Микола казав, що перебуває на навчанні, а не на передовій.
 

Лише приємні спогади про Миколу в командира батальйону спеціального призначення Костянтина Жука, який приїхав попрощатися зі своїм підлеглим.


«Перед тим, як потрапити в наші ряди, він успішно пройшов вишкіл, лише після якого був офіційно призначений до складу “Гарпуна”. Коля був з тих, хто не ховався, а йшов уперед, був душею компанії, та, на жаль, повертаючись із бойового завдання, підірвався на розтяжці», – розповів комбат. 

Такого болю місто не переживало, здається, давно. Це справді втрата, коли щемлять тисячі сердець від однієї думки про те, що Микола Гордійчук більше не з’явиться на вулицях рідного міста, не вселятиме надію в майбутнє та не стане на весільний рушник у серпні, як було заплановано.


Посмертно Миколу нагородили найвищою нагородою Кам’янця “За заслуги перед міською громадою” а також однією з найпочесніших пластових відзнак - Залізним Пластовим Хрестом (Ним нагороджують за хоробрість у боротьбі за Батьківщину).


«Він любив свою родину, любив друзів, майбутню наречену, але найбільше любив Україну», – розповідає старший брат Максим.


Проводжали Героя з оберемками квітів у руках, оплесками та вигуками “Герої не вмирають”.

Попрощатися з бійцем прийшли не лише кам'янчани, але й друзі з багатьох міст України.

Ірина ГРІНІШИНА.

Фото автора.
 

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні фото та відео



Курси валют на 08.12.2016
купівля
продаж
Міжбанк
$
25.95
26
27.88
27.93
0.41
0.41

Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31