clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt
У розділі "Народний Кореспондент" (НарКор) Ви маєте можливість прочитати новини від користувачів, скарги жителів Хмельниччини, відомості про аварії, надзвичайні події, що сталися у нашому регіоні або ж додати власну новину.
3 Лютого 2016 Рачок Роман 329

Під час численних дискусій щодо правомірності здійснення процедури люстрації в Україні, її відповідності загальновизнаним міжнародним стандартам та порушенням самим фактом її проведення прав службовців, доцільно враховувати висновки Європейської комісії за демократію через право (так звана Венеціанська комісія) – консультативного органу з конституційного права, який був утворений при Раді Європи ще в 1990 році.
Основною формою роботи комісії є аналіз законів та законопроектів країн-учасників, які стосуються проблем конституційного права, в т.ч. прав меншин, стандартів виборчого процесу тощо.
Висновки даного органу широко використовуються Радою Європи як відображення «європейських стандартів» в області демократії.
В своєму звіті «Рік люстрації в Україні: історія перемог та саботажу» ГО «Громадський люстраційний комітет» відзначає, що цей авторитетний міжнародний орган визнав право держави Україна на «автоматичну» люстрацію. Венеціанська комісія зауважила, що відповідно до концепції «демократії, здатної себе захистити», держава має право відстороняти від доступу до заняття державних посад тих осіб, які можуть становити загрозу демократичній системі та/або показали себе негідними служінню суспільству». «Дискваліфікація певних осіб на основі того, що вони займали посади під час президентства Віктора Януковича у 2010-2014 роках або під час подій на Майдані на рубежі 2013-2014 років апріорі не суперечить міжнародним стандартам, за умови, що мова йде про посади в установах, відповідальних за серйозні порушення прав людини і винні у серйозних випадках халатності».
Водночас, Венеціанська комісія наголошує, що перевірка широкого кола осіб може бути ускладнена значними бюрократичним навантаженням, однак залишає за українською владою вирішувати, які посади відіграли значну роль у зловживанні владою за режиму В. Януковича у 2010-2014 роках чи під час подій «Революції гідності» на Майдані.
Варто погодитись із думкою голови Громадського люстраційного комітету Олександри Дрік, яка в коментарі, присвяченому висновкам Венеціанської комісії, зазначає: Люстрація не становить порушення прав людини як така, тому що «демократична держава вправі вимагати від держслужбовців бути лояльними до конституційних принципів, на яких вона заснована. Така демократія має бути здатною вжити заходів з упередження повернення тоталітарного режиму».
«Закон України «Про очищення влади» відрізняється від люстраційних законів прийнятих в інших країнах центральної та східної Європи ширшою сферою застосування. Він переслідує дві цілі. Перша – захист суспільства від осіб, які через їх минулу поведінку можуть завдати шкоди новозаснованому демократичному режиму. Друга – очистити державні органи від осіб, які були задіяні у широкомасштабній корупції. Термін «люстрація» в її традиційному розумінні охоплює тільки перший процес. Венеціанська комісія погоджується з тим, що дві цілі, що переслідуються у Законі «Про очищення влади», є правомірними».
Водночас Венеціанська комісія наголошує, що впоратися з цими двома викликами для молодої української демократії на практиці є складним завданням, тому пропонує українській владі розглянути перенесення антикорупційної складової до іншої частини законодавства (Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції») чи модифікувати процедури очищення, щоб відобразити відмінності між люстрацією в традиційному розумінні від боротьби з корупцією.
Як вважає голова комітету Верховної Ради із запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв: «У ході переговорів з українською владою і громадянським суспільством, Венеціанська комісія дізналася, що багато судових справ затягується. Це заважає ефективному застосуванню Закону і має бути припинено якомога швидше. Це негативно характеризує стан законності та захисту прав людини в Україні».
Українські політики по-різному оцінюють висновки Венеціанської комісії. Наприклад, Міністр юстиції України Павло Петренко стверджує, що: «Переважна більшість рекомендацій щодо внесення змін у люстраційний закон, наданих Венеціанською комісією, носять технічний характер і у тісній взаємодії із фахівцями комісії будуть внесені в документ через парламент уже найближчим часом».
Отже, висновки Венеціанської комісії щодо Закону України «Про очищення влади» наглядно показали недоліки чинного українського законодавства та механізму впровадження люстрації в Україні, проте така активна дискусія навколо «Люстраційного закону» свідчить про високий інтерес як неурядових громадських організацій, так і органів державної влади, а також про тверду громадянську позицію українців на шляху до побудови правової держави в Україні.

Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні фото та відео




Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31