clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt
У розділі "Народний Кореспондент" (НарКор) Ви маєте можливість прочитати новини від користувачів, скарги жителів Хмельниччини, відомості про аварії, надзвичайні події, що сталися у нашому регіоні або ж додати власну новину.
22 Червня 2016 Євген 290

Закон один для всіх Будь-яка цивілізована держава, яка веде війну, бере на себе зобов’язання докласти усіх зусиль для мінімізації шкоди, що може бути завдана цивільному населенню. Взяла на себе відповідні зобов’язання і Україна, яка у 1995 приєдналася до Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни. Сьогодні все очевидніше проявляється тенденція, коли окремі люди виправдовують злочини вчинені проти мирного населення колишніми подвигами на полі бою. Чим довше йде війна, тим більше випадків, коли окремі військові перестають усвідомлювати межу між ворогом зі зброєю в руках і мирним жителем. Наприкінці червня 2014 року у зоні проведення антитерористичної операції на території, що перебувала під контролем Збройних сил України, сталася трагедія - зник житель міста Сватове Луганської області Олег Куницький. Під час подій, що пізніше отримали назву Революція Гідності, Олег один із небагатьох, хто мав сміливість відкрито заявити про свою солідарність із учасниками Майдану, він же разом із друзями організував у Сватовому український блок-пост з метою завадити окупації його рідного міста. В один з днів Олег оглядав поля, які орендує його фермерське господарство та які межують з територією, що потрапила під контроль проросійських бойовиків. Він їхав на власному автомобілі Нива, на тому самому автомобілі, який використовувала самооборона Сватового, намагаючись захистити своє рідне місто від російської агресії. Його зупинили на українському блок-посту номер 6, що був розташований в селі Новоастрахань Кремінського району Луганської області, для перевірки документів. Не дивлячись на те, що він мав при собі всі документи, які підтверджують особу та майно , його зв’язали та надягнули на голову поліетиленовий пакет, а потім повезли у розташування військової частини. Зараз учасники тих подій говорять, що запідозрили в ньому сепаратиста, бо в його машині знайшли зброю, боєприпаси та карту з помітками. Жодної з цих речей зараз знайти не вдається. Очолював військових, які знущалися над чоловіком, військовий правоохоронець Сергій Стрілець, учасник подій під Іловайськом, на той момент майор військової служби правопорядку. Важко сказати навіщо насправді затримали чоловіка та обійшлися з ним саме таким чином. Він не ховався, спокійно їхав за своїми справами тією дорогою, якою зазвичай їздив багато років. Його батько, Володимир Куницький, говорить, що Олег віз в машині значну суму грошей, близько півтора мільйона гривень. Як свідки так і сам Сергій Стрілець роблять вигляд, що про гроші вперше чують. Свідки говорять, що поки Олега везли до місця розташування військової частини, він весь час повторював, що він свій, що він не той, за кого його приймають, однак його ніхто не слухав. Не зателефонували і родині, про що постійно просив Олег. У військовій частині майор Стрілець, достеменно знаючи із вилучених в Олега документів, що перед ним цивільна особа, бив ногами зв’язаного чоловіка. Потім Олега із пакетом на голові поставили на коліна та прикували до металевої бочки, залишивши так на всю ніч. Вночі до частини, де тримали Олега приїхала ще одна група військових, що представились розвідниками із Сектора А. Олега відв’язали та відвели до розташованого на території частини ангару де почали «допитувати». Після «допиту» Олег вже не міг дихати сам. Слідство припускає, що окрім невстановлених військових, був присутнім під час катування Олега і Сергій Стрілець. Зранку до частини прибув командир розвідників, який, за свідченнями очевидців, відчитав своїх бійців за скоєне, а потім, отримавши від Сергія Стрільця непритомного Олега та його машину, поїхав у невідомому напрямку. Батькові Олега пізніше сказали, що група від’їхала від частини та «відпустила» чоловіка. Ні тіла, ні машини знайти не вдалося дотепер. Зараз на суді колишній підполковник, а тепер рядовий Сергій Стрілець, говорить, що він лише виконував наказ командира, нині загиблого полковника Півоваренка, а сам, мовляв, виніс Олегу стілець та ковдру. Справа Сергія Стрільця є жорстоким екзаменом для України. Від того, наскільки об’єктивним буде суд у цій справі, залежить не лише репутація України на міжнародній арені, як демократичної та правової держави, що навіть у скрутних умовах війни дбає про захист всіх і кожного з своїх громадян, та ставлення до держави Україна з боку її громадян, що вимушено перебувають на території проведення антитерористичної операції, але і доля конкретних людей, близьких Олега Куницького, які прагнуть справедливості. Через два роки після описаних подій на лаві підсудних лише одна людина – Сергій Стрілець, герой битви під Іловайськом, голова спілки ветеранів АТО міста Рівне. Так, він не єдиний і не основний винуватець трагедії, але у випадку якщо те в чому його звинувачують підтвердиться - він співучасник злочину. Не можна допустити, щоб минулі подвиги слугували виправданням скоєним злочинам. Закон один для всіх.

Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні фото та відео




Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31