«На Сході біда. Наші військові на нас розраховують»

Бійцям Хмельницького 8-го окремого полку спецпризначення, які перебувають у зоні антитерористичної операції, регулярно передають гуманітарну допомогу волонтери з Чемеровець. Підприємці, які раніше возили гроші і продукти на Майдан, тепер об’єднались у волонтерський рух «Перемога».
«Наш рух об’єднав друзів і однодумців, які бачать проблеми армії і намагаються хоч чимось зарадити. Першу машину з продуктами на 22 тонни ми відправили в Слов’янськ у кінці червня, відтоді були там ще кілька разів», — розповідає співорганізатор волонтерського руху «Перемога» підприємець Віталій Підвисоцький.
Волонтери вирішили, що не будуть розпорошувати гроші по різних фондах, а особисто возитимуть військовим те, що їм необхідне.
«Ми самі сідаємо в автомобіль і веземо допомогу на Схід. Не підтримуємо нікого з політиків, просто хочемо незалежної і вільної України, — додає Віталій Підвисоцький. — У Чемерівцях з усього району збираємо продукти харчування і гроші. В цьому нам допомагає голова районної ради, також сільські голови».
Чемерівчани кажуть: «Сподіватись на те, що держава забезпечить солдатів обмундируванням чи продуктами, — марно».
«На Сході біда. Наші військові не отримують підтримки ні від кого, на державу не варто і розраховувати. Ми допомагаємо саме нашим спецпризначенцям. Звісно, нема різниці, кому: скрізь наші українські вояки, але ці справді бувають у самісінькому пеклі. Загалом, відвезли їм уже 65 тонн продуктів — не кожен район таким може похвалитися», — каже Віталій Леонідович.
Форму для спецпризначенців волонтери купують в Німеччині. Вона там краща за якістю, ніж вітчизняна, і дешевша. Звідти привезли і тактичні рукавиці, спецшапки під шоломи, термокостюми, берці. Передавали чемерівчани хлопцям і листи: щоб підбадьорити.
«З’явилася у нас ідея, що треба якось піднести їхній дух. Ми з головою районної ради Ігорем Забіякою і директором медичного коледжу Петром Шерстюком вирішили передати військовим листи від дівчат з медичного. Не очікували, що студентки так нас підтримають, адже віддали хлопцям на Луганщину десь з триста листів. Вояки розвеселися, їм приємно було відчувати підтримку», — згадує Віталій Підвисоцький.
Він розповідає, що дитячі малюнки, які їм теж передають, бійці розвішують у наметах. Цим і підбадьорюють себе. Волонтер каже, військові поставлені на межу виживання, але в них ще є запал.
«Я хвилююся за долю держави: простояв Майдан від початку до кінця. Це стан душі такий — допомагати Батьківщині, інакше вже не можемо. Ми ніби наркоманами вже стали, постійно хочемо їхати туди і щось завезти. Хоча б що-небудь, хоч якось підтримати наших земляків. Подивитися, як вони там, про що думають, як живуть. Ми заздримо їм, що вони вміють так триматися», — пояснює співорганізатор волонтерського руху Анатолій Соболев, який возить допомогу у зону АТО власною машиною.
Їздити у зону бойових дій чоловіки не бояться, адже там їх чекають друзі, яким може бути і холодно, і голодно.
«Хлопці на нас розраховують. Ми повернемось додому, а вони ж там постійно, і без жодного страху. Ми теж не маємо права боятися. Кожен повинен робити те, що в його силах. Не вміємо воювати — будемо підтримувати армію хоча б так», — переконаний Віталій Підвисоцький.

"З Чемеровецького району передали вже 65 тонн продуктів"