Шопінг економкласу

... за 5 гривень
На превелике наше здивування, у вищезгаданих магазинах отого „всього” за вказану ціну виявилося дуже мало. З п'ятьма гривнями в кишені нічого й потикатися. „П'ятірки” нам навіть на зубочистки не вистачило – довелося докладати гривню. Середня ціна на товари для дому з логотипом „Made in China” виявилася удвічі дорожчою. Корисні для господарства дрібниці, як ось: рушники, кухлі для пива, миючі засоби, освіжувачі повітря, декоративні свічки, пляшечки та каміння, мильниці „під сталь” у цих магазинах можна придбати хіба що за червонця. За 9 гривень є і косметика, проте за її якість, звісно, ніхто не відповідає.
„Скупий платить двічі, – промовляє вголос одна з покупців, перекидаючи у долонях тюбик з кремом для обличчя, і додає, – вже краще переплатити, ніж купити невідомо що”.
У невеличкому магазинчику, який ми відшукали на вулиці Шевченка, в кількох десятках кроків від старого автовокзалу, з асортименту різноманітної „неп'ятигривневої” продукції найбільше милували око розкладні люстерка, оздоблені вишуканими орнаментами. І це за „смішну” ціну – 10 гривень. Принаймні, в дорогих бутиках, у центрі міста, за подібні речі правлять не менше сотні.
А ось у магазині „Паровоз”, розташованому навпроти автовокзалу №3, в районі продовольчого ринку можна навіть одягнутися. Одразу ж біля входу висіли в'язані кофтинки за 26 гривень, а на полицях продавці розмістили капелюхи та спідню білизну – насипом (3-9 грн.).
Великою площею, широким асортиментом та кількістю покупців вразив нас магазин-склад на Тернопільській (навпроти супермаркету „Фуршет”). Люди зі знанням справи нишпорили на полицях стелажів, згори до низу завалених „шарою” та „конфіскатом”.
До речі, саме у цьому магазині ми знайшли найбільше того, що шукали – товарів по 5 гривень. Це були серветки, мочалки, заколки для волосся, магніти на холодильник, маленькі блокнотики та олівці.

...за одну гривню
У зв'язку зі стрімким підвищенням цін наша газета вирішила з'ясувати, що можна купити в Хмельницькому й за одну з найпопулярніших українських грошових купюр.
Виявилося, що в Хмельницькому за гривню можна придбати товари далеко не першої необхідності. Та й взагалі, більше не можна, аніж можна.
Почали з кіосків. Ось тут душа може розгулятися – дрібниць тут сила-силенна. Наприклад, у продовольчому – невеличкий шоколадний батончик житомирського виробництва, маленька упаковка солоної соломки або декілька льодяників від кашлю, або ж чупа-чупс. А ще одну гривню коштує пакетик найпростішої розчинної кави або два пакетики чаю. Так що «заморити черв'яка», нашвидкоруч, цілком можна і за одну гривню.
На наше запитання: «Що можна в вас придбати за гривню?», продавчиня продовольчого магазину лише здивовано руками розвела. Та чомусь одразу запропонувала чорний пакет за 65 копійок або шість пластикових стаканчиків за 15 копійок (на сьомий п'яти копійок не вистачило). Хоча, згодом, згадала й про решту пластикового посуду та сірники. Останніх на гривню можна придбати аж цілих 5 коробок. А ось до звичайного хліба чи, скажімо, до решти булочної продукції з гривнею краще навіть не підходити…
У кіоску з пресою гривнева банкнота цілком ходова. Тут вам і «мініпальчикова» батарейка, і невеличка повітряна кулька, і проста резинка для волосся. А ще звичайний календарик, два конверти без марки, ластик, два стержні для кулькової ручки, сама ручка і навіть мікроскопічні заколки-прикраси для волосся.
Товари нашої цінової категорії можна відшукати навіть у торговельному центрі «Либідь-Плаза» та у деяких дитячих кафе. Це – різнокольорові жувальні гумки, які за 50 копійок вивалюються вам до рук з спеціального прозорого апарату.
Але всім цим ваші шанси не вичерпуються. За 75 копійок на тролейбусі ви потрапите в центр Хмельницького. А якщо вдасться проїхати "зайцем", то на зекономлені гроші у вас є шанс відвідати громадський туалет на другому поверсі супермаркету «Фуршет», що на вулиці Свободи. А ось туалет у сквері ім. Тараса Шевченка вам вже буде не по кишені. Тут клозет коштує 1 гривню 50 копійок. До речі, у супер­маркеті ви також можете дещо підкупити на одну гривню. До прикладу, порцію локшини швидкого приготування або одне куряче яйце вартістю від 55 до 80 копійок.
За одну гривню можна цілком й розбагатіти. Для цього достатньо в одному з наметів, де продаються лотерейні квитки, придбати «лотерейку». Скажімо, максимальний виграш однієї з таких – дешевих лотерей під назвою «Гривенька», складає цілком нормальну суму в 5 тисяч гривень.
А ще за одну гривню можна зателефонувати з телеграфу до родичів та попросити їх допомогти вам фінансово. Одним словом, людину, яка має в кишені одну гривню, банкрутом не назвеш. Втім, головне – розумно витратити цей нехитрий капітал.

А в СРСР…
У далекому 1988 році, на один радянський карбованець можна було купити:
– 4 буханця хліба (по 24 копійки);
– 10 кілограмів картоплі (по 10 копійок);
– чотири літри молока (24 копійки за літр);
– кілограм цукру (78 копійок),
– 400 грамів ковбаси (2,2 карбованця за кілограм),
– 300 грамів вершкового масла (3,5 карбованця за кілограм),
– 14 кілограмів солі (7 копійок за кілограм)
– півлітра рослинної олії (1,6 карбованця за літр).