Чи контролюватимуть якість товарів виробники та реалізатори?

Нині прилавки хмельницьких ринків та магазинів переповненні продукцією на будь-який смак і ціну. От тільки визначити, наскільки якісний цей товар іноді буває дуже важко, адже часто на етикетках подають відверто неправдиві дані. Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №28 “Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні”, було передбачено відповідальність виробника за якість і безпеку продукту, який він виробляє та збуває на вітчизняному ринку товарів та послуг. Але, наприкінці минулого року, Кабінет Міністрів України видав розпорядження “Про скасування окремих пунктів Переліку продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації”. Окрім відміни якісної експертизи на деякі групи товарів, це розпорядження значно підкоригувало й обов’язки контролюючих інспекцій. Ліквідація контролю за якістю продукції, яка виробляється на українських підприємствах та ввозиться з-за кордону, є першим кроком у виконанні зобов’язань України перед СОТ. Тож, відмінивши обов’язкову сертифікацію на деякі групи товарів, свою роль контролера держава повністю передала в руки виробників та реалізаторів. Вони ж, у свою чергу, зобов’язуються ретельно стежити за якістю та безпекою власного продукту та забезпечувати споживачів чіткою та достовірною інформацією про вміст і корисні якості товару. А це вже має свої мінуси. Саме тут відбувається маніпулювання з товаром. Ні для кого не секрет, що на поляцях у супермаркетах можна зустріти прострочені продукти. За правилами, усі товари з терміном придатності що закінчився, не повинні бути присутнім у торговельному залі. Але це теорія. Розумно розставляють товари працівники магазину. Старий, лежаний товар, продавець висуває на край полиці, а свіжий – ховає вглиб. Логіка маніпуляції така: клієнт не буде змушувати себе лізти вглиб полиці, йому простіше обрати продукт, що лежить на краю. До речі, тільки деякі покупці звертають увагу на строк придатності обраного товару. На таких усе це й розраховано. З особистого досвіду хочеться сказати, що дуже акуратним потрібно бути при покупці м'ясних і рибних виробів, що продаються у вакуумних упакуваннях. Довіряти даті на етикетці не варто, адже на ній поставлена дата розфасовки, а не виготовлення. До того ж можна не один раз переупаковувати такий товар, а під целофаном найчастіше виявиться лежана рибка з душком або липка ковбаска. Одна моя знайома, яка працює продавцем в одному із супермаркетів Хмельницького, розповіла, що зіпсовану копчену ковбасу потрібно лише помазати рідким димом і вона знову стане гарною й ароматною і вистачає цього на тиждень. Так до прикладу ацетоном стираються дати виготовлення на молочих продуктах у пакетах, а сухе печиво упаковується в гарні пінопластові кошики, крізь які товар не можливо прощупати. І таких хитростей в арсеналі продавців безліч! Дуже часто зустрічалася товари з “подвійною етикеткою”. На ковбасі салямі (упакованої, до речі, у вакуум) під етикеткою супермаркету виявляється етикетка виробника, на якій і дата виготовлення “не ахті” і вага менше. Виходить, що її переважили в магазині, і ми крім покупки лежаного товару, платимо за подвійну упаковку. Розповсюдженим “обманом” є не відповідність цінників товарів у торговельному залі їх справжній вартості. Та й на всі ваші претензії, касир відповість, що цінники просто не встигнули перемінити. І ще, уважно читайте назву товару на ціннику, іноді їх спеціально плутають, підхльостуючи вас до покупки низькою вартістю. “Якщо об’єктивно проаналізувати, то дійсно, діюча в Україні система технічного регулювання і захисту прав споживачів та державного нагляду має занадто централізовану інфраструктуру, застарілу нормативну базу і не в повній мірі відповідає вимогам української економіки”, - наголосив Олександр Матвійчук Голова Держспоживстандарту України. Також він додав, що 2 грудня 2010 року на засіданні Верховної Ради України буде розглянуто в другому читанні законопроект “Про ринковий нагляд і контроль продукції” - ключовий для галузі стандартизації документ, який фактично накреслить шляхи реформування галузі. Питання тільки в одному: як держава контролюватиме внутрішній обіг продуктів в конкретному магазині.