Голоду не буде, або Як в Україні дбають про продовольчу безпеку

У різних областях поступово починається весняна посівна. Її впевнено можна назвати найважчою та найважливішою за всю історію незалежної України. Заплановано засіяти усі землі, де це можна безпечно зробити. До того ж попри загрозу власному життю аграрії готові виходити у поля навіть на тимчасово окупованих територіях. Це не питання доходів, а майбутнього України. Тож попри війну з російськими загарбниками держава забезпечить продовольчу безпеку населення. Що для цього робиться й чому немає жодних підстав для паніки, з’ясували кореспонденти сайту «Є».

Україна входить у п’ятірку країн, які є найбільшими у світі експортерами продовольства. Зокрема, вона серед лідерів за продажем за кордон соняшникової олії, шроту (твердий залишок насіння олійних культур), ячменю, ріпаку, жита… Крім того, забезпечує майже 10 відсотків світового постачання пшениці. Через вторгнення російських загарбників над планетою нависла загроза продовольчої кризи. Найбільше постраждають країни Африки, Близького Сходу й Південно-Східної Азії.

Харчів вдосталь, ціни стабілізовані

Однак в Україні попри війну ситуація з продовольством повністю контрольована й держава не допустить кризи. Про це нещодавно заявив вже колишній міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко.

За його словами, наша країна має вдосталь торішніх запасів харчів. Хоча ворог знищив виробничі ланцюжки у Херсоні, Харкові та Сумах, де були центри виготовлення багатьох продуктів, Україна перелаштовується до нових реалій. Наприклад, станом на 18 березня вже понад 300 заводів харчової промисловості у різних областях активно займаються держзамовленнями.

Щоб забезпечити продовольчу безпеку та нормальну посівну, уряд заборонив продаж за кордон низки важливих продуктів і товарів. Серед них: овес, просо, гречку, цукор, сіль, жито, жива велика рогата худоба та м’ясо й субпродукти з неї. Це ж стосується азотних, фосфорних, калійних і складних добрив. Щодо пшениці, її суміші зі житом (меслин), кукурудзи, курячих м’яса та яєць і соняшникової олії, то їх можна експортувати. Однак для цього фактично потрібно отримати погодження уряду.

На час воєнного стану заборонено завищувати ціни на соціальні продукти. До них належать: хліб житньо-пшеничний, батон, крупа гречана, борошно пшеничне (вищий ґатунок), цукор-пісок, макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель з борошна вищого сорту), молоко пастеризоване жирністю 2,5% (у плівці), яйця курячі категорії С1, птиця (тушка куряча), масло вершкове зі жирністю 72,5%.

Засіяти все, що можна: плани на весняну посівну

В уряді говорять, що цьогоріч аграрії засіватимуть усі землі, де це можна безпечно зробити. Йдеться не лише про західні регіони країни, а й про центральні та південні.

За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, станом на 23 березня посівна триває на двох відсотках території України, адже погода почала цьому сприяти лише нещодавно. Наразі аграрії сіють пшеницю та овес. Незабаром почнуть висаджувати овочі. Зокрема, продукти класичного борщового набору: моркву, буряк, цибулю, капусту та картоплю.

«В Україні є близько 30 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь. Частина з них зараз, на жаль, замінована. Але ця площа не є критичною з точки зору виконання посівної та гарантій продовольчої безпеки як Україні, так і тим державам, в які ми експортували свою продукцію», — наголосив Тарас Висоцький.

Щоб забезпечити, належну посівну, держава не лише заборонила експорт добрив. Верховна Рада скасувала акциз на пальне та знижує ставку податку на додану вартість з 20 відсотків до 7 відсотків. Як наслідок, вдалося знизити вартість дизпалива й бензину. Також аграрії можуть отримати пільгові кредити та іншу допомогу від держави.

Ситуація з озиминою

У Міністерстві аграрної політики та продовольства повідомили, що озимі зернові в хорошому стані по всій країні. Представники асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» додають, що близько 66 відсотків їх посівних площ розташовані на територіях, де нині не ведуться активні бої. Тому навіть за песимістичними прогнозами аграрії отримають 21,8 мільйона тонн зернових замість 32 мільйонів тонн.

«Крім того, в Україні є близько 43 мільйонів тонн врожаю зернових 2021 року. Тож продуктовій безпеці нічого не загрожує. Навіть є потреба при першій можливості активізувати експорт для отримання експортної виручки та реалізації надлишкової пропозиції кукурудзи», — зазначила аналітик «Український клуб аграрного бізнесу» Світлана Литвин.

До теми: Продовольча безпека. На Хмельниччині пшениці та гречки посіють більше, ніж торік