«Зарплати у «конвертах» на Хмельниччині виплачуються, переважно, роботодавцями малого бізнесу»,

Тіньова економіка, нелегальні доходи, зарплата «у конверті»... Ці вислови та поняття роками вкорінювалися в наше життя, і вже багато хто їх став сприймати яка норму. Усі настільки звикли до цього, що вже, здавалося б, інакше й не можна… Однак сьогодні така ситуація вже не може влаштовувати ані державу, ані роботодавців, ані, тим більше, найманих працівників. На кону, до речі, - 20 мільярдів гривень, які, за розрахунками уряду, може отримати бюджет, коли зарплати в країні почнуть платитися легально.
Про перспективи подолання цього негативного явища в області говоримо з виконуючим обов’язки заступника голови ДПА у Хмельницькій області Валерієм Дзюблюком.

- Валерію Петровичу, чим небезпечна «тіньова» зайнятість та виплата «тінової» зарплати для суспільства та самих громадян? І хто при цьому втрачає найбільше?
- Головна небезпека «тіньової» зарплати, як і «тіньової» зайнятості, полягає не лише у тому, що бюджет недоотримує кошти. Найбільше втрачають тут самі громадяни, які погоджуються працювати на умовах неофіційних трудових взаємовідносин. Працюючи нелегально, або отримуючи заробітну плату «у конвертах», вони роблять краще лише своїм роботодавцям, які замість того, щоб сплачувати кошти на соціальне страхування громадян, використовують їх для власного збагачення. А працівники у відповідний момент просто залишаються ні з чим.
Я це стверджую не голослівно: до органів податкової служби надходить досить велика кількість скарг на дії працедавців, які нелегально використовують найману працю. На жаль, звертаються вони, здебільшого, вже досить запізно. Скажімо, тоді, коли роботодавець, скориставшись соціальною незахищеністю працівника, не виплатив йому заробітну плату при звільненні, або ж вагітна жінка при виході у декретну відпустку виявляє, що позбавлена відповідних виплат.
Людям необхідно зрозуміти, що вони зможуть захистити себе лише законним шляхом. А це можливо лише в тому випадку, коли відносини з роботодавцем офіційно оформлені.
- Які ж заходи вживають податкові органи області для боротьби з порушеннями трудового законодавства?
- Працівники податкової служби Хмельниччини використовують усі можливі засоби впливу: проводять роз’яснювальну роботу з керівниками підприємств, установ, організацій, які виплачують заробітну плату нижчу від законодавчо встановленого мінімуму, подають списки підприємств до прокуратури, організовують спілкування з працедавцями за «круглим столом» тощо.
Для прикладу, протягом січня – серпня 2011 року шість сотень керівників підприємств області, що виплачували заробітну плату менше законодавчо встановленого мінімуму, були заслухані на засіданнях спільних комісій при виконавчих комітетах міських рад та райдержадміністраціях. З керівниками ще понад восьмиста підприємств проводилися співбесіди, їм направлялися відповідні листи, вони заслуховувалися на засіданнях робочих груп у податкових органах. По 1135 підприємствах інформація надана до органів прокуратури.
Крім того, протягом восьми місяців поточного року підрозділи оподаткування фізичних осіб перевірили дві з половиною сотні суб’єктів господарювання. Порушення трудового законодавства були виявлені у всіх перевірених. В результаті донарахування склали 3,9 мільйона гривень, 277 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Виявлено також 454 неоформлених найманих працівників, яким було виплачено 354 тисячі гривень доходу.
- Чи складно взагалі виявляти такі порушення?
- Роботодавці, зазвичай, їх ретельно приховують, тому виявити і задокументувати їх справді буває досить складно. Але головним союзником у боротьбі з «тіньовою» зайнятістю є самі люди. Тож чим більше у суспільстві вкорінюватиметься усвідомлення необхідності подолання цього негативного явища, тим швидше ми спільними зусиллями його подолаємо.
Водночас зауважу, що для того, аби його подолати, самих лише санкцій та перевірок недостатньо. Необхідно, передусім, на законодавчому рівні створити умови, які дозволили б бізнесу розвиватися легально, а ухилятися від сплати податків було б невигідно.
- А в яких секторах економіки найчастіше порушується трудове законодавство?
- За даними управління оподаткування фізичних осіб ДПА в області, цього року сімома з половиною тисячами податкових агентів – юридичних осіб подано розрахунки про виплату заробітної плати 265-ти тисячам найманих працівників.
Середньомісячна зарплата, з якої сплачений податок на доходи фізичних осіб, становить 2083 гривні. Майже чверть роботодавців нарахували 20-ти тисячам найманих працівників зарплату, яка є меншою від встановленого законодавством мінімуму. Серед суб’єктів господарювання, які займаються торговельною діяльністю, ресторанним та готельним бізнесом, 412 роботодавців виплатили зарплату нижче мінімальної 2762 громадянам. Нагадаю, до речі, що наразі її рівень становить 960 гривень, а до кінця року очікується його збільшення до 1004 гривень.
Отже, як показує аналіз, мінімізують офіційну виплату зарплати, в основному, малі суб’єкти підприємництва, де задіяна незначна кількість працівників. Підприємства реального сектора економіки здебільшого не використовують схеми мінімізації сплати ПДФО.
Розмовляв Олександр СЕВАСТЬЯНОВ.