Цей день в історії Хмельниччини: 1 січня

Перший день нового року в різні часи став початком подій та змін в історії області. Від перших кроків до визволення від кріпацтва та загарбників - до новорічного Євромайдану і тяжких втрат.

Однією з непересічних подій в українській та польській історії стало виголошення Ігнацієм Мархоцьким конституції "Миньковецької держави". 1 січня 1792 року стало відправною точкою початку реформ Мархоцького. Саме тоді він оголосив першу складову основного зводу законів майбутньої «Миньковецької держави» (тепер Дунаєвецький район Хмельницької області). Поляк за національністю, 34-річний граф Ігнатій Мархоцький у 1790 році став єдиним та законним нащадком містечка Миньківці й 18 довколишніх сіл. Свої землі він проголосив «Миньковецькою державою». Як справжня держава, вона мала свої кордони, тут випускали власні гроші, а відносини між мешканцями базувалися на законодавчих актах, які створював сам Мархоцький.

Він першим у Східній Європі у своїх володіннях скасував кріпацтво. Про це йшлося в особливому акті, урочисто проголошеному 1 січня 1795 р. Цей акт скасовував панщину і натомість запроваджував обов'язок селян платити податок. Помер Ігнацій Мархоцький у 1827 році. Державу очолив його син Кароль. Та за участь у польському повстанні 1831 р. його етапували в Курськ, а все майно конфіскували. Селяни знову стали кріпосними. Так завершилася історія незвичної держави, яка протрималася 40 років. Деякі будівлі, зведені Ігнатієм, і досі стоять у містечках і селах колишньої держави та бережуть таємниці століть. 

Триповерховий млин графа Мархоцького у селі Притулівка. Фото: turist.ua

У січні 1796 року було затверджено герб Проскурова: у верхній частині щита – герб Подільський, у нижній – на голубому полі три схрещені стріли, середня вістрям до низу, а дві крайні – вістрям нагору. При створенні герба за основу був взятий давній герб (родовий герб Замойських «Єліта»), що використовувався у польський період.

У січні почали виходити «Подільські єпархіальні вісті». Їх перше число побачило світ 1 січня (за старим стилем) 1862 року. Виходили вони двічі на місяць, згодом — щотижня. Складалися з двох частин — офіційної та неофіційної. Із січня 1906 року замість «Подільських єпархіальніх вістей» стали виходити два видання: журнал «Православна Подолія» та газета «Подолія». Серед редакторів неофіційної частини «Подільських єпархіальніх вістей» був священик, невтомний дослідник подільської старовини Юхим Йосипович Сіцінський. Саме тому газета містить надзвичайно цінний матеріал з історії Поділля. Практично повний комплект цього видання за 1862-1905 роки зберігається у відділі рідкісної книги наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Цікаво, що у третьому номері «Подільських єпархіальніх вістей» на їх сторінках з'явився історико-статистичний опис містечка Сатанів Проскурівського повіту. Матеріали для опису зібрав священик Михайло Орловський із села Глядки того ж Проскурівського повіту, а підготував опис до друку перший редактор Павло Троїцький. На початку опису наведено римську версію походження назви Сатанова (щодо запитання Тонілія у формі — «Sat an non?»), але одразу ж зауважено, що ця здогадка «дотепніша, ніж правдива». Полководець Тонілій більше ніде, крім розповіді про походження назви Сатанова, не фігурує. Підручники та словники фіксують, що sat означає «досить, доволі, годі», an, aut — «або, чи», non — «не, ні». Хтось колись слово «Сатанов» подав у вигляді «Sat+an+non», сконструював запитання «Годі чи ні?» і під нього припасував легенду.

У січні почали виходити «Подільські єпархіальні вісті. Фото:Вікіпедія

138 років тому у Кам’янці вийшла газета «Подольській листок».
Це була громадсько-літературна газета. Перше в місті, неофіційне періодичне видання, виходило тричі на тиждень починаючи з 1 січня 1881 року і до 6 лютого 1882 року. Газета вигідно відрізнялася від багатьох провінційних видань 1880-х років грунтовністю та різкістю критики деяких сторін суспільно-політичного життя та економічних відносин у Росії. Газета критикувала місцеве чиновництво, суд, негативно відгукувалася про «розумово-моральний рівень» сільського духовенства.

Вихід газети припинився через борги перед кредиторами. Видавець і редактор видання, Борис Сторожевський - російський журналіст і письменник, утік із міста.

У січні 1910 року вийшла перша проскурівська газета – що-тижневик “Tygodnik Podolski” (Подільський тижневик). Видання було приватне, польською мовою, мало 16 сторінок. Редактор-видавець С. Зембржуський. Газета виходила до травня 1912 року.

1 січня 1930 року в шепетівській сім’ї освітян народився Юрій Гамрецький. Став знаним дослідником Української революції 1917-1921 років. Працював в Інституті історії Національної академії наук України. Докторську дисертацію захистив у 1970 року. 1992-го емігрував до США. Помер у м. Сан-Франциско.

У січні 1945 року в Хмельницькому стала до ладу взуттєва фабрика. 32 робітники за рік виробили 4,5 тисячі пар чоловічих черевиків.

Від 1 січня 1943 року в Шепетівці перестали збирати платежі за воду та електроенергію спеціально уповноважені люди. Споживачі мусили нести гроші особисто в касу райуправи. До речі, до 15 січня 1943-го в Шепетівці діяла заборона виходити з дому після 21-ї години.

1 січня 1946 року в Старкостянтинові народився Лев Васильович Баженов — доктор історичних наук, професор, дійсний член Української академії історичних наук, директор Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-подільському національному університеті імені Івана Огієнка. Син письменника Василя Баженова. Закінчив 1968 року історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Від 1969 року розпочав працювати в рідному виші (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Був деканом історичного факультету. Докторську дисертацію «Становлення і розвиток історичного краєзнавства Правобережної України (кінець XVIII — перші десятиріччя ХХ століття)» захистив 27 вересня 1996 року в Інституті історії України НАН України.

Лев Баженов народився 1 січня в Старокостянтинові. Фото: kampod.at.ua.

Сьогодні виповнюється 28 років з часу виходу першого номера міської газети «Кам’янець-Подільський вісник» (1 січня 1991 року). Ця газета виходить по сьогоднішній день. 

75 років з часу визволення села Ганнопіль Славутського району.
В перші дні нового 1944 року в ході Житомирсько-Бердичівської операції (стратегічний наступ радянських військ на Правобережній Україні) війська 60-ї армії розпочали наступальні дії на півночі нашого краю. 1 січня було визволено перший пункт області – село Ганнопіль.

В ніч на 1 січня значна частина подолян зустріли Новий 2014 рік на Євромайдані у столиці. Тисячі українців та гостей після того, як стрілки годинника ознаменували перші секунди Нового року, на майдані Незалежності в Києві заспівали національний гімн. Польова кухня штабу Хмельниччини, того дня частувала євромайданівців святковим олів'є.

В перший день Нового 2016 року на Сході загинули військовий з Нетішина Назар Голюк та військовий з Старокостянтинова Руслан Погончук.
Назар Голюк був бійцем ударної роти батальйону "Айдар", загинув від кулі снайпера.  Руслан Погончук ніс службу під Артемівськом, помер від раптової зупинки серця.

1 січня 2019 року внаслідок мінометного обстрілу на Донеччині загинув 20-річний Микола Голубєв. Поховали Героя в Волочиську 4 січня.

1 січня 20019 року в Кам'янці-Подільському у новорічну ніч рятувальники визволяли лебедів. «Лебедине озеро», на якому мешкали пернаті, затягнулося маслянистою плівкою і пернаті потрапили у цю пастку. Рятувальники витягли птахів з водойми та змили з них нафтопродукти й передали їх до Кам’янець-Подільського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Майже всі птахи загинули, наковтавшись нафтопродуктів. Пізніше в місті в парку Героїв Майдану розпочалися пошуки ємностей з нафтопродуктами, які, ймовірно, тут закопані ще десятки років тому, а нині стали причиною забруднення навколишнього середовища, зокрема «Лебединого озера». Наразі, як відомо, ємностей знайшли, а на озері звели фільтрувальну станцію.

Лебедів рятували в новорічну ніч 2019 року. Фото: Служби порятунку Кам'янця-Подільського.