ye-logo.v1.2

Цей день в історії Хмельниччини: 16 березня

Історія 3299
Сенатським указом від 16 березня 1833 року жителі повітового містечка Нова Ушиця були названі міщанами
Сенатським указом від 16 березня 1833 року жителі повітового містечка Нова Ушиця були названі міщанами. Фото: tutbuv.com

Про матч пам'яті, розслідування і не тільки…

16 березня 1833 року жителі повітового містечка Нова Ушиця були названі міщанами. 6 липня 1795 року було утворено ряд повітів, в тому числі й Ушицький повіт, до якого ввійшло і Літнівецьке староство (Літнівці – нині Нова Ушиця). А з 1808 року староство було віддано в безоплатну оренду подільському цивільному губернатору, пізніше дійсному статському раднику Володимиру Івановичу Чевкіну. В 1829 році для зручності центр Ушицького повіту перенесено зі Старої Ушиці до Літнівець, і щоб не змінювати назву всього повіту, перейменували місто Літнівці у Нову Ушицю. Після цієї події та переведення сюди повітових «присутствених місць» сенатським указом від 16 березня 1833 року жителі повітового містечка були названі міщанами. До складу Ушицького повіту входило 15 волостей, п’ять із них: Калюська, Струзька, Пилипковецька, Капустянська, Косиковецька і частково Миньковецька сформували у другій половині ХХ століття Новоушицький район.

16 березня 2015 року правоохоронці оприлюднили першу інформацію по справі вбивства редакторки “Нетішинського вісника” Ольги Мороз. В перед день її мертвою знайшли у власній квартирі. Тоді у 2015 в правоохоронців було чимало версій смерті журналістки, проте до цього часу результатів немає… Того ж дня 16 березня, Нетішин попрощався із головним редактором "Нетішинського вісника". Поховали Ольгу Мороз на Рівненщині, звідки вона родом.

16 березня 2014 року, у Хмельницькому зірки футболу зіграли матч пам'яті Небесної сотні. Цього дня до обласного центру завітала ціла плеяда зірок київського «Динамо», які уособлювали столичний клуб протягом більш ніж тридцяти останніх років. Аби вшанувати загиблих на Євромайдані у Києві — бійців Небесної сотні — у спортивний комплекс «Поділля» приїхали Володимир Бессонов, Сергій Кузнєцов, Володимир Лозинський, Іван Яремчук, Віктор Хлус, Олег Саленко, Андрій Оксимець, Олександр Призетко, Едуард Цихмейструк, Юрій Дмитрулін, Сергій Беженар, Олександр Венглинський та Святослав Сирота. Протистояли їм ветерани «Поділля», які у різний час захищали честь хмельницького клубу. Як і годиться у таких матчах, основний час закінчився унічию — 2:2, але футболісти подарували вболівальникам і серію післяматчевих пенальті.

У 2014 році зірки київського «Динамо» та ветерани хмельницького «Поділля» зіграли матч пам'яті Небесної сотні. Фото: з архіву

У 2004 році 16 березня завершився візит до Кам’янця-Подільського офіційної делегації з китайського міста Сучжоу (провінція Цзянсу), що тривав із 13 березня. У ході візиту підписано протокол намірів про співпрацю між двома містами. 

З історичних джерел відомо, що 16 березня 1670 року польський король Міхал Вишневецький видав грамоту про приєднання до Кам’янця-Подільського передмістя Підзамча (Підгроддя). Але ненадовго: уже 1672 році Поділля на 27 років захопили турки - і Підгороддя майже звилюдніло. У XVІІІ столітті Підгроддя стає Підзамчем. Тут починають селитися євреї. Наприкінці 1780-х років на Підзамчі було 85 дворів. Після приєднання Поділля до Росії (1793) Катерина ІІ подарувала Підзамче (а також інші села Кам'янецького староства - Карвасари, Татариски, Довжок) графу Аркадієві Моркову (1747-1827). Аркадій Іванович був відомим дипломатом. На Підзамчі в ХІХ - на початку ХХ століття був архієрейський хутір. З Підзамчем пов'язані сторінки життя письменника Михайла Коцюбинського, режисера Леся Курбаса. 1935 року на Підзамче виселили Юхима Сіцінського. Справжнє приєднання цього передмістя до міста відбулося тільки 30 березня 1957 року.

Єдиною тоненькою ниточкою, що зв'язує Підзамче з містом, є Замковий міст. Коли міськвиконком 17 серпня 1980 року повністю заборонив рух автотранспорту через аварійний міст, ця ниточка обірвалася. Щоб добратися з Підзамча до центру, треба було долати аж два села (Довжок і Смотрич) і міст «Стрімка лань». Згодом рух через Замковий міст відновили.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую