ye-logo.v1.2
29 Травня, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 25 травня

Історія 2601
Й у ХІХ столітті Карвасари прилягали до Кам'янець-Подільської фортеці. Малюнок Наполеона Орди
Й у ХІХ столітті Карвасари прилягали до Кам'янець-Подільської фортеці. Малюнок Наполеона Орди. Фото: uk.wikipedia.org

Про історію однієї вулиці, кінні перегони та залізницю.

Нині Карвасари — це одна з вулиць Кам’янця-Подільського. Вона пролягає вздовж правого берега річки Смотрич на південь від Замкового мосту. Проте раніше тут було однойменне село, навіть, містечко. Проте у 1920-х роках усе змінилося.

Так, для місцевої газети «Подолянин» краєзнавець Олег Будзей писав, що у 1923 році у містечку було розташовано 150 господарств і проживала 1 тисяча 566 людей. 25 травня 1923-го Кам’янець-Подільський окружний виконком вирішив віднести Карвасари до Кубачівської сільради Довжоцького району. А через три роки, 4 березня 1926-го, вони остаточно втратили самостійність і стали частиною Кам'янця-Подільського.

Про походження цієї назви Юхим Сіцінський писав, що, припускається, Карвасари були у XVI столітті місцем складування для східних купців, які тимчасово прибували до Кам’янця і яким не дозволялося в’їжджати до міста. На місці нинішнього поселення було збудовано амбар для зберігання товарів або так званий «караван-сарай», звідки і походить нинішня назва містечка.

До речі, нині на Карвасарах біля місця впадіння річечки Дібрухи в Смотрич стоїть дерев’яна Хрестовоздвиженська церква збудована у 1799-1801 роках.

На Карвасарах розташовано Хрестовоздвиженська церква збудована у 1799-1801 роках. Фото: uk.wikipedia.org

На Карвасарах розташована Хрестовоздвиженська церква, збудована у 1799-1801 роках. Фото: uk.wikipedia.org

25 травня 1908 року у місцевій газеті «Подолія» розмістили оголошення: «Ярмолинецьке товариство організовує «Великі призові кінні перегони». Їх проведуть на новому іподромному колі. Очікуються великі ставки, прибуття великої кількості учасників, показові виступи Балінського кінного товариства». Це підтверджує, що у минулому столітті захоплення перегонами було поширене не лише у центральних губерніях та великих містах. Так, на теренах краю «столицею» перегонів стали Ярмолинці. Найбільші перегони проводились під час багатолюдної петропавлівські ярмарки.

Цього дня 1916 року офіційно відкрили рух пасажирських поїздів на дільниці Шепетівка – Коростень. Саме 25 травня зі Шепетівки прибув перший потяг у напрямку на Коростень. Проте технічно напрямок відкрили ще у середині серпня 1915-го. Одними з перших пасажирів стали німці-колоністи, яких примусово почали вивозити у глиб Росії до Саратовської і Воронезької губерній. Одночасно з продовження залізничної лінії від Шепетівки до Коростеня були проведені роботи з прокладання шляху Шепетівка – Ізяслав – Ланівці та Ярмолинці – Гусятин. Ці магістралі запустили у 1916 році. Прокладання залізничних колій на Поділлі та Південно-Східній Волині вплинуло на швидкий розвиток економіки міст, з’єднаних мережею залізниць.

25 травня 1917 року до Кам’янця-Подільського екстреним потягом приїхав військовий і морський міністр Олександр Керенський. Його супроводжували французький міністр озброєнь, соціаліст Альберт Тома та есер Борис Савінков. Керенський виступив на з'їзді Південно-Західного фронту. Наступного дня він разом із генералом Брусиловим вирушив на передову.

Міністр Олександр Керенський у Кам’янець-Подільському. 25 травня 1917 року. Фото: dsnews.ua

Міністр Олександр Керенський у Кам’янець-Подільському. 25 травня 1917 року. Фото: dsnews.ua

А торік 25 травня на Хмельниччині лиха завдала негода. Через сильну грозу було підтоплено низку приватних домогосподарств. Найбільше шкоди негода завдала в Ізяславському, Старокостянтинівському, Білогірському, Деражнянському районах та у місті Хмельницький. Загалом для ліквідації підтоплень було залучено шість одиниць техніки та 21 боєць Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення

Віддалена робота

  Так  Ні, дякую