ye-logo.v1.2

Цей день в історії Хмельниччини: 15 червня

Історія 2890
У 2015 році в Дунаївцях відбулося відкриття пам
У 2015 році в Дунаївцях відбулося відкриття пам'ятника Зарембі. Фото: uk.wikipedia.org

Про події краю, які стали історією.

15 червня 1833 року в Дунаївцях народився Владислав Заремба - український композитор, піаніст і педагог. Коли Владиславу виповнилося 13 років, його батьки переїхали в Кам'янець - Подільський. Музики навчався у братів Антона та Івана Коципінських у Кам'янці-Подільському. У 22 - Владислав — органіст у місцевому костелі, викладач гри на фортепіано. Від 1862 року викладав гру на фортепіано та хоровий спів у жіночих пансіонах Києва. Автор пісень і романсів українською та польською мовами, в тому числі близько 30 вокальних творів на слова Тараса Шевченка («Музика до Кобзаря»). Переклав для фортепіано чимало українських народних пісень. Помер у Києві. Похований на Байковому кладовищі. Ім'я Владислава Заремби носить Хмельницький музичний коледж. У 2015 році в Дунаївцях відбулося відкриття пам’ятника Зарембі. Побачити його можна на центральній площі міста, перед Будинком творчості школярів.

У червні 1797 року в Хотині з'явилася чума і з купецькими товарами проникла в Сатанів. Поступово вона охопила населені пункти Кам'янецького повіту: Брагу, Вільхівці, Голенищеве, Збриж, Залуччя, Киселівку, Лянцкорунь, Почапинці, Чорну та Черче. За свідченням лікарів, які боролися там з чумою, в Подільській губернії лютувала бубонна та кишкова її форми. До кінця року епідемія стихла.

Того ж 1797 року подорож Україною здійснював австрійський учений і мандрівник, професор медичного факультету Львівського університету Бальтазар Гакет. Завершуючи подорож, він хотів з Умані через Тульчин податися до Кам'янця-Подільського і звідси — на перехід у Галичину. Однак цьому перешкодило розповсюдження в районі Хотина пошесті чуми. Щоб уникнути багатоденного перебування у карантині, Гакету довелося звернути на північ, щоб дістатися до Галичини через Радивилів. У публікації про цю подорож учений вважав своїм обов'язком розповісти про організацію карантину з приводу вибуху якоїсь пошесті в замешканому євреями містечку Сатанів і ще двох близьких селах. Як згодом виявилося, це не була епідемія чуми, однак, страхуючись від неї, медична управа з Кам'янця-Подільського організувала карантин за всіма правилами тодішньої боротьби з інфекціями. Місце карантину було оточене трьома кордонами, один з яких пильнували військові, два інші — здорові мешканці сіл. Хворим надавалася необхідна допомога. Здорові після карантину звільнялися. На основі цих спостережень Гакет виступив проти несправедливої зарубіжної інформації про те, що безнадійно хворих у таких карантинах начебто відстрілювали солдати.

15 червня 1839 року російський імператор Микола І підтвердив вердикт братам Шапіро зі Славути, написавши «Быть по сему». Перша стаття вироку говорила: «Шмуль Аба Шапіро та Пінхас Шапіро, по відношенню їх до вбивства Лазаря, внаслідок недостатніх доказів, повинні бути залишені під сильною підозрою, також і за друк ними єврейських книг з недозволеними та незаконними посланнями, а також за підкуп чиновників засуджуються до покарання 1300 ударами шомполом кожен, позбавленню всіх прав і на довічне виселенням у Сибір». Так закінчилась справа з багатьма невідомими, яка тривала майже п'ять років. У підсумку типографії Шапіро в Славуті були закриті, а також десятків інших єврейських типографій. Тривалий час єврейські книги друкувалися лише у Вільно (Литва).

Історики припускають що ця справа мала місце через конкуренцію. В той час друкарня єврейської родини Шапіро була однією з найбільших і найпопулярніших в імперії. Засновник друкарні, раббі Моше Шапіро, син знаменитого цадика (взірець побожності) раббі Пинхаса з Корця, почав друкувати в Славуті єврейські книги в 1792 році. Дозвіл отримав від правителя міста польського графа Євстафія Сангушка. Коли в двадцяті роки 19 століття Моше передав друкарню синам Шмуелю-Абе і Пінхасу, це було успішне підприємство з власною паперовою фабрикою і палітурною майстернею. Видання славутської друкарні славилися навіть в Європі. Існує легенда, що перед набором особливо важливих релігійних текстів брати Шапіро занурювали шрифти в мікву - басейн для ритуальних обмивань. Друкарня грала в Славуті виконувала першорядну економічну роль - мало не все єврейське населення містечка і помітна частина християн були зайняті в друкарні, на паперовій фабриці або в палітурному цеху Шапіро. Та як це часто буває, в успішного комерційного підприємства були недоброзичливці і відкриті вороги, і першими серед них були конкуренти. Тоді в Росії одночасно існувало до двох десятків єврейських друкарень. Більшість з них були невеликими підприємствами. Єдиною великою друкарнею, здатної скласти конкуренцію Шапіро, була друкарня Менахема Мана Ромма і Симхи Зімеля в Вільно.

Цього дня у 2011 році на майдані Незалежності у Хмельницькому розпочали підготовку фундаменту для нової скульптури «Віри. Надії. Любові». Її готувались встановити 24 серпня. Того ж дня Хмельницька міська рада затвердила зміни та доповнення до бюджету, завдяки яким виділили півтора мільйона гривень на цю монументальну споруду.

Цього дня у 2011 році на майдані Незалежності у Хмельницькому розпочали роботи по встановленню нової скульптури «Віри. Надії. Любові». Фото: з архіву

15 червня 2017 року від поранень під час бойових дій на Сході помер Євгеній Сарнавський, позивний «Юджин». Родом з Кам'янця-Подільського, чоловік був командиром інженерно-саперної роти 72-ї окремої механізованої бригади. Помер 15 червня 2017 року близько 22:00 у лікарні імені Мечникова в місті Дніпро від поранень отриманих 8 червня 2017 року під час розмінування місцевості поблизу села Кам'янка (Ясинуватський район). Похований в місті Біла Церква Київської області.

15 червня 2018 року в Хмельницькому відбулася презентація збірки поезій Наталі Поліщук «Час квітів».

Наталя Поліщук в обласному літературному музеї прензтувала нову збірку поезій. Фото: Миколи Шафінського

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую