ye-logo.v1.2
5 Серпня, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 5 липня

Історія 2049
5 липня 2019 року завершили дослідження на Кармалюковій горі
5 липня 2019 року завершили дослідження на Кармалюковій горі. Фото: Ігоря Старенького

Від давнини до сьогодення про людей та події.

5 липня 1792 року привілеєм короля Станіслава Августа Понятовського підтверджено магдебурзьке право Смотрича. Місто згадується ще в руських літописах. Відомо, що Смотрич (нині село в Дунаєвецькому районі) був заснований князями Коріятовичами після 1362 року (на 1375 вже існував). Князі зробили Смотрич столицею Подільського князівства (1385 цей статус перейшов до Кам’янця). 1375 року місто належало подільському князю Олександру Коріатовичу. Його брат Юрій мав тут резиденцію.

1427 і 1448 роках Смотрич постраждав від татар, відтак підупав. У 1448 році отримав магдебурзьке право. Від 1442 належав до Подільського генерального староства, а на 1570 підпорядковувався Кам’янецькому староству Подільського воєводства. Славу містечку принесла родина Смотрицьких, з якої вийшли відомі духовні діячі Герасим Смотрицький і Мелетій Смотрицький.

1764 року Смотрич належав Теодору Потоцькому - сину смотрицького старости, брацлавського каштеляна Яна Потоцького. 1791 року тут була побудована ратуша. 5 липня 1792 року привілеєм короля Станіслава Августа Понятовського підтверджено магдебурзьке право, а також надано герб із зображенням Святого Юрія Звитяжця, що нищить списом змія, на червоному тлі.

Після приєднання Поділля до Російської імперії, 5 липня 1795 року імператорським указом була утворена Подільська губернія. Один із повітів губернії став називатися Проскурівським, а його центром стає місто Проскурів. Саме в цьому імператорському указі вперше зустрічається назва «Проскурів». Як пише краєзнавець Сергій Єсюнін в нарисі «Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси», якоїсь спеціальної постанови про перейменування Плоскирова в
Проскурів не знайдено і нам тепер залишається лише гадати: чи свідомо, чи помилково в російських документах з’явилась нова назва міста. Цікаво, що деякий час дві назви існували одночасно, але з 1801 року остаточно утвердилася нова – Проскурів.

Хоча Проскурів й став повітовим центром, але ще тривалий час залишався незначним провінційним містом. Лише наприкінці XIX століття, після прокладання залізниці (1870 року), Проскурів починає інтенсивно розвиватися. На межі XIX - ХХ століть стають до ладу великі промислові підприємства (тютюнова фабрика, цукрозавод, чавуноливарний, цегельний, пивоварний заводи), споруджуються житлові будинки, магазини, торгові лавки, прокладається бруківка, відкриваються нові учбові заклади. Населення міста зростає майже у 5 разів і у 1909 році становило 36 тисяч мешканців.

5 липня 1913 року сталась перша на Поділлі дорожньо-транспортна пригода, в якій під колесами автомашини загинула людина. Омнібус, що їхав в цей день по Кам’янецькому шосе до Проскурова, збив у селі Ружична трирічного хлопчика Прокопа Дармограя.

На початок липня 1919 року припав наступний візит Симона Петлюри до Кам’янця-Подільського, коли становище держави різко погіршилося. Для зміцнення позицій на підступах до Кам'янця Головний отаман 5 липня віддав наказ про мобілізацію старшин, підстаршин і козаків, які тоді були на державній службі. Того ж дня він приймає у Кам'янці Президента ЗОУНР Євгена Петрушевича, з яким розглядає питання про становище УНР та Української Галицької армії.

Симон Петлюра, ймовірно в Кам'янці-Подільському, 1919 рік. Фото: tsdavo.gov.ua

5 липня, 1960 року в одній з газет Хмельниччини вийшла замітка, яка мала назву «Таємний філіал». У ній автор розповідав про трьох жителів Шепетівки, котрі вдома виготовляли дефіцитну жіночу білизну, а потім продавали їх на центральному колгоспному ринку за «спекулятивними» цінами. «Компанія», яку б зараз назвали гарним прикладом підприємницької активності, складалася з медичної фельдшерки, її сусідки та дружини працівника паровозного депо.

У 1986 році 5 липня народився стотисячний громадянин Кам’янець-Подільського. У сім’ї Стефанії Гнатівни та Анатолія Анатолійовича Кравцових народився син Віталій - стотисячний громадянин міста. До речі, Хмельницький на цей час уже перестрибнув за 200-тисячну позначку.

5 липня 1993 року в Кам’янці-Подільському в Домініканському костелі сталася велика пожежа. Тоді повідомлялось, що подія сталась через недбальство працівників швейної фабрики. Полум'я знищило відновлені завершення вежі та келій – результати кількарічної праці реставраторів та автентичні унікальні конструкції костельного даху 19 століття.


5 липня 1994 року полум’я охопило дзвіницю Домініканського костелу в Кам’янці-Подільському. Фото: podolyanin.com.ua

В цей день у 2015 році у зоні проведення ООС загинув Володимир Стефанцев. Військовий родом з села Драганівка, Чемеровецького району, мобілізували у січні 2015 року, ніс службу на Донеччині. Був гранатометником. Загинув 41 - річний боєць в селі Кременівка Донецької області, виконуючи свій військовий та громадянський обов'язок.

У 2019 році 5 липня сайт «Є» писав про те, що археологічна експедиція Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника разом зі студентами-першокурсниками Історичного факультету КПНУ імені Івана Огієнка, завершили дослідження на Кармалюковій горі. Як зазначали науковці, під час цих досліджень було відкрито найбільшу площу з тих, що досліджувалися раніше. Тут археологи знайшли житло давньоруського часу. Науковці дослідили також вал та рів які ідуть впоперек дитинця. Також проводилися шурфування (розвідки) і в інших місцях, де археологи натрапили на нашарування трипільської культури.


Під час розкопок знайшли амулет із зуба бурого ведмедя. Фото: Ігоря Старенького

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення

Відпочивай і подорожуй

  Так  Ні, дякую