ye-logo.v1.2
5 Серпня, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 12 липня

Історія 1739
Центральна площа у Старому місті Кам'янця-Подільського, 1906 рік
Центральна площа у Старому місті Кам'янця-Подільського, 1906 рік . Фото: pl.wikipedia.org

Про тернистий шлях «Просвіти» до відкриття бібліотек й аграрні конфлікти у Проскурівському повіті.

Статського радника Олександра Ейлера у лютому 1901 року призначили виконувачем обов’язків подільського цивільного губернатора. Й надалі впродовж десяти років він очолював Подільську губернію. Відомо, що Олександр Ейлер довго не давав дозволу на відкриття у Кам’янці-Подільському осередку українського товариства «Просвіта», а також його філій у інший населених пунктах губернії. Такі факти у статті «Почесний громадянин Кам’янця-Подільського губернатор Олександр Ейлер» наводить історик Анатолій Скрипник.

За його словами, правління товариства «Просвіта» 12 липня 1906 року направило Олександру Ейлеру клопотання про відкриття бібліотек-читалень у селах Кам’янецького повіту. Проте, зважаючи на потенційну небезпеку та незручність для влади самого існування такої організації, від імені губернського правління було зроблено запит жандармам про політичну благонадійність активістів «Просвіти». Хоч, отримавши за кілька днів відповідь про відсутність інформації щодо неблагонадійності просвітян, губернатор все одно зволікав з дачею дозволу. Він використовував бюрократичні інструменти, щоб якомога на довше відтягнути у часі відкриття бібліотек. І лише наступного року, 26 березня 1907-го, «Просвіта» отримала на своє клопотання дозвіл Олександра Ейлера.

Лютнева революція 1917 року мала вплив на різні сфери соціально-політичного життя в Російській імперії, особливо він загострювався на фоні Першої світової війни, яка на той час досі тривала. Природно, що відголос революції збурив ситуацію й на території нинішньої Хмельниччини. Наприклад, у селах Проскурівського повіту тоді масово виникали конфлікти та заворушення навколо аграрного питання. Про це пише історик Віталій Лозовий у статті «Формування самоврядування в українському селі після лютневої революції 1917 року».

Згідно з цією працею, Проскурівський виконавчий комітет впродовж літа 1917 року, зокрема й 12 липня, провів низку засідань, на яких обговорювали питання вжиття заходів щодо припинення насильства та самоуправства на місцях. Бо одразу після усунення старих органів влади різко почала зростати кількість самочинних дій з боку селян та сільського самоврядування. Передусім вони були спрямовані проти землевласників та їх майна. Спершу Проскурівський повітовий виконавчий комітет посилав своїх депутатів, щоб владнали ситуацію на місцях. Проте селяни недоброзичливо ставилися до таких посланців і не бажали, щоб містяни втручалися у їхні справи. 

12 липня 1941 року в Теліженецькому лісі на Старосинявщині сталась трагедія. Двох неповнолітніх місцевих хлопців, Михайла та Івана, після жорстоких катувань розстріляли. Це сталось у лісі біля села. Люди довго шукали зниклих хлопців. Після трьох днів пошуків їх знайшов сусідський пес. Люди у селі стверджували, що вбивство справа рук німців.Про цю подію у селі згадують й досі.

Цього дня 1991 року у Кам’янці-Подільському на ознаку відродження храму освячено Хрест при вході на територію Петропавлівської церкви. Храм збудували у 15 столітті, будівля була дерев'яною. У 16 столітті храм перебудували на кам’яний. У 1672 році Кам'янець-Подільський захопили турецькі війська. Вони облаштували на території храму мечеть. В часи польської влади храм став католицьким, тоді була проведена його реконструкція. У 1935 році в костелі Петра і Павла відкрили музей атеїзму. З 1978 року храм використовують як органний зал. У 1991 році відбулось повторне освячення костелу.

А 12 липня 2014-го у Кам’янці-Подільському відкрито й освячено перший у місті пам’ятник Героям Небесної Сотні. Пам’ятник виконано у вигляді хреста, на вершині якого зображено дзвін, а знизу — Герб України. Звели меморіал на пожертви кам’янчан на території Петропавлівської церкви в Старому місті.

12 липня 2014 року на Сході загинув боєць добровольчого батальйону «Айдар» Сергій Карпенко, який був родом з Нетішина. Вночі БТР батальйону підірвався на фугасі біля населеного пункту Металіст, Луганської області. Від вибуху здетонував снаряд всередині бронемашини.

Цього дня 2014 року на Сході Хмельниччина втратила ще одного героя — Павла Дияка. Він загинув, перебуваючи на посиленні державного кордону. Переїжджаючи з одного пункту в інший, за 16 кілометрів від населеного пункту Маринівка прапорщик підірвався на фугасній міні. Хмельничанин Павло Дияк був старшим інструктором відділення навчально-спеціальних машин центру забезпечення навчального процесу Державної прикордонної служби України.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення

Відпочивай і подорожуй

  Так  Ні, дякую