У Кам’янці-Подільському натрапили на можливі укріплення часів Трипілля

Під час археологічного нагляду за протиаварійними роботами на мурі Північного дворику замку в Кам’янці-Подільському археологи відкрили унікальні історичні нашарування. Як сайт «Є» розповідав раніше, на фрагмент давньої фортифікаційної конструкції натрапили під час реставрації пошкодженого муру. Наразі основні дослідження цього об’єкта вже на стадії завершення.

«Унікальність цього відкриття в тому, що раніше на території Північного дворику замку не проводилися такі масштабні вертикальні зачистки. Аварійні роботи з відновлення стіни дали можливість простежити освоєння цієї території на висоту 7 метрів та ширину понад 10 метрів. Це дало можливість зрозуміти, що відбувалося тут у період з V тисячоліття до нової ери і аж до XVIII століття. Наразі картина виглядає так: на материковій скелі лежить потужний (понад один метр) шар трипільської культури. Причому відноситься до одного з ранніх її етапів - кінця етапу ВІ (це приблизно 4300-ті роки до нової ери)», - розповів сайту «Є» Павло Нечитайло, кандидат історичних наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України.

Окрім Павла Нечитайла, співавторами досліджень стали учасники експедиції та співробітники Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника Петро Болтанюк та Ігор Старенький.

Наразі між науковцями, які досліджували цю стратиграфію, поки немає однієї думки, чи існувало тут укріплення саме трипільської культури. Висновки зроблять в процесі вивчення наявних досліджень.

Раніше на території Північного дворику замку не проводилися такі масштабні вертикальні зачистки.

«Над цим потужним шаром трипільської культури чітко читаються залишки укріплення чорноліської культури. Доволі гарно видно стовбову конструкцію для частоколу, рів зі горілими залишками. Жодних сумнівів немає, що це IX-VIII століття до нової ери», - зазначає Павло Нечитайло.

Наступним – іде метровий шар лупаної скали, який, за словами науковця, був викинутий під час поглиблення рову.

«Як вважає співавтор досліджень Петро Болтанюк, це було пов’язано з удосконаленням фортифікації замку в ХIV столітті. І про це також свідчать знахідки в дерев’яних конструкціях, виявлені на гребниці лупаної скали. Тож в загальному, зараз уже можна говорити про те, що, гіпотетично, тут могло існувати укріплення часів трипільської культури V тисячоліття до нової ери, що, звісно, ще потрібно довести. Існування ж укріплень часів чорноліської культури уже точно доведено науковцями. Також тут ми можемо простежити різноманітні перебудови в часи середньовіччя, пов’язані з приходом на ці землі Великого князівства Литовського».

Ці нові знахідки, каже науковець, як мозаїка, дають змогу відновити повну картину давніх часів місцини, де нині стоїть замок.

До теми: Просіла бруківка: в Кам’янці-Подільському археологи натрапили на знахідки.

«Це не перша знахідка давніх укріплень на території Північного бастіону. Свого часу тут проводили дослідження Лариса Виногородська, а також у 2007-му році Анатолій Гуцал. Були знайдені елементи давніх конструкцій, вирубані в скелі. І так само вважається, що вони могли належати до часів Трипілля. Наші дослідження доповнили попередні, оскільки вони масштабніші та доводять, що кам’янецькі укріплення беруть початок ще з тих часів. Не кожен замок в Україні може похвалитися тим, що на його місці виявлені настільки давні фортифікаційні споруди».

Остаточні висновки зроблять в процесі вивчення знахідок.

Незабаром на місці дослідження продовжаться протиаварійні роботи з відновлення пошкодженого муру замку. Відкритою залишити частину розкопу, кажуть, небезпечно, адже ці грунтові нашарування нестійкі.

«Але ми сподіваємося, що тут буде встановлений інформаційний стенд, де буде зображена графічна замальовка цієї стратиграфічної картини, фото з місця досліджень та відповідна інформація», - зазначає Павло Нечитайло.