ye-logo.v1.2

Цей день в історії Хмельниччини: 27 серпня

Історія 1807
27 серпня 1672 року, після недовгої облоги, Кам\'янець загарбали турки
27 серпня 1672 року, після недовгої облоги, Кам'янець загарбали турки. Фото: itinery.com.ua

Що про цей день розповідають історичні джерела.

27 серпня 1672 року турецька армія, яку очолював султан Мохамед ІV, здобула Стару фортецю Кам’янця-Подільського. Після захоплення турками Нового Замку 24 серпня, вони отримали зручний плацдарм для штурму Старого замку і контролю міських батарей. Новий замок за рельєфом знаходився вище Старого, і останній з нього добре прострілювався.Розпочався штурм 25 серпня з обстрілу, який тривав до післяобідньої пори наступного дня. А ввечері 27 серпня пролунав потужний вибух порохового льоху в Старому замку, який призвів до значних руйнацій та людських втрат. Під час штурму було зруйновано башти Нову західну й Чорну, а також сильно пошкоджено Замковий міст, що постійно перебував під обстрілом.

27 серпня 1917 року в Проскурові відбулися муніципальні вибори. Як стверджують історики, вони стали першими загальними демократичними виборами.  На той час у системі міської влади функціонував інститут міського голови, представницький орган – міська дума та її виконавчий підрозділ – міська управа. Для проведення виборів утворювалася міська виборча комісія під керівництвом міського голови. Останній мав право запросити до комісії трьох осіб із середовища виборців. Крім того, до складу комісії мав право увійти представник від політичних партій або груп, які подали список кандидатів у гласні. За аналогічною процедурою формувалися і дільничні виборчі комісії.

Самі вибори мали відбуватися у вихідний або святковий день. Виборчі дільниці для подачі записок працювали з дев’ятої години ранку до дев’ятої години вечора. Про день, час і місце виборів міський голова за рішенням відповідної думи у належний спосіб мав довести до загального відома усіх жителів.

Незважаючи на загальне виборче право, день виборів засвідчив досить низьку явку громадян на виборчі дільниці. Загалом скористатися своїм правом виявило лише 5 110 осіб, тобто 36,5%. Вибори у Проскурові засвідчили домінуючий вплив національного чинника на результати виборів та достатньо штучне об’єднання партійних політичних команд у виборчі блоки. За національною ознакою Проскурівська дума була представлена 25 євреями, 11 українцями, 9 поляками та 5 росіянами. Переконливу перемогу отримав «соціалістичний блок». Проте він уже з перших днів роботи нового складу думи, продемонстрував свою неефективність. Найбільш яскраво це проявлялося при підходах до вирішення національного питання. На персональному рівні до Проскурівської міської думи потрапили як відомі у краї громадські діячі, так і гласні, котрі не особливо виділялися на рівні самоврядних ініціатив. Проте перед усіма відразу постала низка важливих питань, від ефективності вирішення яких значною мірою залежало життя місцевих жителів та подальший розвиток революційних подій.

Цього дня у 1941 році на околиці Кам’янця-Подільського окупантами розстріляно близько 7 тисяч угорських і словацьких євреїв, а наступного дня ще 12 тисяч євреїв-подолян. Кривава трагедія сталась за кілометр від північної околиці Кам’янця-Подільського — Польських фільварків і Баланівки.Також до розстрілу засуджувалися червоноармійці, які до 8 серпня не зареєструвалися у німецького коменданта. До кінця серпня 1941 року на території Хмельницької області окупанти здійснили майже 25 "єврейських акцій", під час яких було знищено понад 31 тисяча євреїв, військових та їхніх родин.

27 серпня 1991 року обласна газета «Радянське Поділля» стала першим в області офіційним виданням, що опублікувала Акт проголошення Незалежності України та відповідну Постанову Верховної Ради УРСР. Окрім цього, в одній з публікацій йшлося про обов'язок, для всіх хто працював у державних установах, припинити своє членство в будь-якій партії чи русі: "Відповідно до постанови Верховної Ради УРСР «Про департизацію державних органів, установ та організацій» припинити діяльність політичних партій в усіх органах влади та управління, в правоохоронних органах, в установах радіо і телебачення, інших державних установах і організаціях області. Співробітники органів прокуратури, управління внутрішніх справ, КДБ по Хмельницькій області зобов’язані припинити своє членство в будь-якій партії чи русі. Особи, які не виконують цієї вимоги, підлягають звільненню з зазначених органів протягом десяти днів з дня прийняття постанови Верховної Ради УРСР".

Цього дня 27 років тому відбулось відкриття Хмельницького обласного літературного музею. Фото: автор Ядвига Вереск

27 серпня 1993 року відбулось відкриття Хмельницького обласного літературного музею. Експозиційний комплекс музею нараховує 3 зали та світлицю «Сяйво калини». Саме тут можна знайти інформацію, що стосується письменників Хмельниччини. Автономним відділом Хмельницького обласного літературного музею є літературно-меморіальний музей Анни Ахматової в селі Слобідка-Шелехівська Деражнянського району Хмельницької області.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую