ye-logo.v1.2

Цей день в історії Хмельниччини: 24 серпня

Історія 2008
Торік хмельничани та гості міста відзначили День Незалежності Ходою Гідності
Торік хмельничани та гості міста відзначили День Незалежності Ходою Гідності. Фото: з архіву редакції

Про святкування Дня Незалежності, Магдебурзьке право для Сатанова, бій за Кам’янець і Пам’ятник Героям Небесної сотні.

24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі. Саме тому цей літній день був обраний датою відзначення головного свята української держави. Це було закріплене постановою ВРУ віл 20 лютого 1992 року. У ній зазначено: «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: 1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України…».

Відповідно цього дня в країні та на Хмельниччині проходить низка масштабних святкувань. Наприклад, торік 24 серпня у Хмельницький завітали представники різних куточків краю, учасники російсько-української війни та представники діаспори з 20 країн світу. Вони зібралися, щоб пройти вулицями міста Ходою Гідності й таким чином вшанувати усіх, хто віддав власне життя за Україну.

Також з нагоди свята у Хмельницькому встановили новий рекорд України — виготовлення та презентація найбільшої геральдичної мапи єднання з українською світовою діаспорою. У вигляді мапи за стародавнім подільським рецептом був випечений медовий пряник, вага якого склала 200 кілограмів. На мапі розмістили герби 20 країн, шести міст та 20 районів області. 

Того ж дня в обласному центрі одинадцятий рік поспіль відбувся парад вишиванок. Після його завершення розпочалося вручення відзнак і нагород хмельницьким військовослужбовцям та волонтерам. Святкування продовжилось виступом гуртів «Шпилясті кобзарі» та «Мотор’ролла». На жаль, через карантин цього річ традиція проводити у День Незалежності парад вишиванок була порушена.

А у Кам’янці-Подільському торік 24 серпня учасники фестивалю історичної реконструкції «остання столиця» відтворили бойові зіткнення армії Української Народної Республіки, збройних сил півдня Росії та Революційної повстанської армії Махна. Загалом, щоб відтворити події 1919 року в місто приїхало понад 200 реконструкторів з різних міст України.

24 серпня 1444 року серпня містечко Сатанів отримало підтверджувальний привілей — Магдебурзьке право. Перша згадка про Сатанів в історичних документах датується 1404 роком, коли польський король Владислав ІІ (Ягайло) подарував його разом з навколишніми селами шляхтичу Петру Шафранцю. У 1431 році ці землі перейшли Петру Одровонджу. Від того часу Сатанівські землі належали Одровонджам, їх нащадкам та спадкоємцям понад 300 років. В 1443 році Сатанів набув статус містечка, а через рік король Владислав ІІІ надав місту Магдебурзьке право.

У 1672 році цього дня під час штурму Кам’янця-Подільського війська Османської імперії захопили Новий замок. Під прикриттям артилерійського вогню турки поволі наближалися до його стін, бо через нестачу гармашів і стрільців інтенсивність гарматних пострілів його захисників була незрівнянно слабшою. Вогонь османських батарей спрямовувався не лише на укріплення, а й на саме місто, спричиняючи руйнування та деморалізацію міщан. Головний удар наносився по Новому замку з боку Хотина. Тому ситуація у Новому замку стала настільки критичною, що було прийнято рішення про відступ до Старого замку.

У книзі «Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси» історик та краєзнавець Сергій Єсюнін пише, що 24 серпня 1920 року в Проскурові радянська влада націоналізувала перший приватний театр міста, в приміщенні якого нині розташований міський будинок культури. У ньому організували клуб імені Леніна. А у 1925-му театральну споруду передали колективу щойно організованого Українського державного драмтеатру.

24 серпня 1920 року в Проскурові радянська влада націоналізувала перший в місті приватний театр. Фото: з архіву редакції

24 серпня 1920 року в Проскурові радянська влада націоналізувала перший в місті приватний театр. Фото: з архіву редакції

До речі, перший театр у Проскурові відкрився у 1892 році. Він був працював на нинішній вулиці Кам’янецькій, поблизу філармонії. Театр був приватний і належав Борису Шильману. Постійної трупи у ньому не було, грали винятково приїжджі актори. Шильман фактично був лише власником приміщення, а зал віддавав в оренду антрепренерам, що й організовували гастролі. Єдине, що стримувало приїзд у Проскурів «зоряних» труп, було саме приміщення театру — дерев’яна необладнана будівля. Тому в 1907 році на центральній вулиці Олександрівській (нині Проскурівська — авт.) Шильман зводить нову будівлю театру. Поруч з ним, у дворі, відкривається невеличкий готель для приїжджих акторів та театральний ресторанчик.

У Хмельницькому на перехресті вулиць Героїв Майдану та Соборна 24 серпня 2017 року відкрили та освятили Пам’ятник Героям Небесної сотні. Авторами монументу є хмельницькі скульптори Роман Албул та Микола Мазур. Вони спроєктували його у вигляді голуба, який стоїть на відрубаній голові ворона, що символізує перемогу добра над злом. На його крилі обличчя людей, котрі загинули під час Революції Гідності. Серед них є й представники Хмельниччини. Наприклад, Людмила Шеремет, Дмитро Пагор, Артем Мазур, Анатолій Корнєєв, Володимир Чаплінський, Віталій Васільцов, Олександр Клітинський, Микола Дзявульський, Сергій Бондарчук, Олександр Подригун. До речі, цей пам’ятник стоїть на місці скульптури радянському комуністичному функціонеру Володимиру Затонському, яку в лютому 2014 року скинули громадські активісти. 

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую