Цей день в історії Хмельниччини: 6 жовтня

У Кам’янці-Подільському 6 жовтня 1842 року перебував російський імператор Микола I. Напередодні він пізно ввечері прибув у місто. Під час візиту імператор побував у соборі, фортеці, гімназії, а вже після обіду покинув Кам’янець. Наприклад, Микола І звернув увагу на тісноту й убогість православних храмів. Тоді й зародилася ідея побудувати новий православний кафедральний собор. Спершу під забудову було вирішено віддати центральну міську площу-ринок. Але у 1856 році плани змінилися й собор було заплановано звести на західному кінці Губернаторській площі — Вірменському ринку. Однак жоден з цих проєктів так і не був реалізований найперше через брак коштів.

6 жовтня 1918 року видання «Подольская мысль» повідомило читачів, що завдяки старанням місцевих просвітян у Жванці (нині село у Кам’янець-Подільському районі — авт.) засновується довгоочікуване вище навчальне училище імені гетьмана Петра Сагайдачного. Цей факт у статті «Просвітницькі товариства Поділля на шпальтах газети «Подольская мысль» доби Гетьманату Павла Скоропадського» згадує науковець Віктор Адамський.

За його словами, на час оприлюднення цієї новини у навчальному закладі вже були призначені інспектор і вчителі. А на селянському зібранні, яке відбулося 27 вересня 1918 року, одноголосно було ухвалено придбати для училища ділянку садибної землі, достатньої для побудови необхідних помешкань, а також безкоштовно надати для використання кар’єри піску, глини та каміння. Це мало б суттєво полегшити будівництво.

Історики Віктор і Володимир Морози у статті «Пашковецька республіка у світлі подій Національно-визвольної революції 1917-1920 років» пишуть, що жителі Пашковецької волості (у той час вони оголосили власну незалежну республіку — авт.) вороже ставилися до УНР і не спряли просуванню її військ, що ускладнювало боротьбу з більшовиками. Про це свідчать архівні документи. Зокрема, доповідь начальника Подільського губернського політичного відділу датована 6 жовтням 1919 року. Чиновник зазначав, що селяни Пашковецької волості Проскурівського повіту і Бахматовецької волості Летичівського повіту ставлять рішучий опір проведенню примусової мобілізації.

«21 вересня 1919 року біля села Скаржннці між селянами та відділом з мобілізації відбулася стрілянина, під час якої було вбито двох козаків, кількох порвано, а відділ обеззброєно. У цій стрілянині брали участь селяни сіл Гринівці, Пашківці, Скаржинці. Ці села мають понад 500 озброєних людей. Повсталі заявляють, що на мобілізацію не підуть і нікого у село не пустять. На випадок наступу села розділені на три групи й кожне з них буде обороняти свої ділянки», — пишуть історики з посланням на доповідь начальника Подільського губернського політичного відділу.

6 жовтня 1967 року у селі Загинці Деражнянського району створили народний історичний музей. Заклад розмістили у приміщені сільського будинку культури. Директором обрали Миколу Колодія. Завдяки його зусиллям музей здобув славу одного з найкращих в районі. Загальна кількість експонатів музейного фонду становила 658 предметів. Серед них була велика кількість глиняного посуду, вишиванок, знарядь праці, предметів побуту, фото та документів 1920-1960 років. Окрасою музею були два самовари з маєтку відомого різьбяра та колекціонера Болеслава Стажинського.

А у Старосинявському районі 6 жовтня 2011 року виявили стародавнє поховання. У долині «Коханів» під час орання городу жителька селища натрапила на стародавнє поховання. В результаті археологічних розкопок під кам’яною плитою було виявлено скелети шести людей, рештки кулястої амфори та кістяна пряжка довжиною 15 сантиметрів. За версією історика Володимира Захар’єва, це поховання належить до Культури кулястих амфор і проведене 4,5 тисячі років тому.

На жаль, цього дня не обійшлося без трагічних звісток з російсько-української війни. Так, 6 жовтня 2016 року в зоні проведення операції Об'єднаних сил загинув Валентин Бабенко з Ярмолинецького району. Військовий служив у 53-й окремій механізованій бригаді. Герой загинув під час виконання службових обов’язків у районі селища Зайцеве Донецької області.

Торік 6 жовтня у Хмельницькому пройшла чергова акція протесту проти так званої «формули Штайнмаєра». Понад сотня хмельничан зібралися на головній площі міста з гаслами «Ні — капітуляції» та «Тільки перемога», а також з дещо оригінальнішими плакатами — «Зелене ніколи не стане синьо-жовтим» та «Геть зелені шмарклі». На переконання учасників протесту, реалізація положень «формули Штайнмаєра» означатиме легалізацію виборів на Донбасі без виведення російських військ і закриття кордону з країною-агресором.

Того ж дня в обласному центрі завершився кількаденний перекладацький фестиваль «Translatorium». Одним з останніх заходів стала дискусія, яка стосується політичної складової перекладацької роботи. В її рамках двоє видавців Юрій Завадський і Роман Малиновський та поет Михайло Жаржайло мали відповісти на питання, чи варто перекладати російську літературу українською мовою.