Цей день в історії Хмельниччини: 8 грудня

8 грудня 1917 року більшовизований Вітебський полк вирушив із Проскурова в напрямку Шепетівки. По дорозі його вдалося затримати, бо була розібрана колія. 

Протягом грудня 1917 року найактивніші бойові дії між українськими та російськими більшовицькими військами велися на Правобережжі. Більшовики, спираючись на фронтові і тилові частини старої армії, які їм співчували, намагалися завдати удару по Києву і повалити владу Центральної Ради. Паралельно з наступом на Київ, у промислових центрах України місцеві організації більшовиків вдалися до численних спроб захоплення влади на місцях, зокрема й в Проскурові. Однак поки що українському урядові вдалося без значних зусиль роззброїти збільшовизовані частини гарнізонів та ліквідувати заколоти. Надалі військові дії продовжували тільки збільшовизовані частини колишнього Південно-Західного та Румунського фронтів. Оскільки Військовий секретаріат розпорошив свої сили для роззброєння заколотників, то не мав чим загородити західну лінію фронту, звідки просувалася лава анархізованого та збільшовизованого війська, тому для захисту доводилося розбирати залізничні колії, по яких вони просувалися. 8 грудня Вітебський полк вирушив із Проскурова в напрямку Шепетівки, але його вдалося затримати завдяки розібраній колії. Усе ж більшовицькі частини зайняли Проскурів та Жмеринку.

Після перших невдач більшовиків у сутичках з українськими частинами бойові дії на Правобережжі на якийсь час вщухли.

8 грудня 1989 року в Кам’янці-Подільському відкрито пам’ятний знак «Жертвам репресій». Його встановлено на кладовищі, що на Руських фільварках, наприкінці центральної алеї — біля південної стіни кладовища. Тут до 1936 року ховали репресованих, розстріляних у тюрмі. Про це місце в 1941 році писало видання «Подолянин»: «на кладовищі копали великі ями, в кожну з яких кидали 10—15 трупів. Потім ями вирівнювали, а зверху насипали звичайний гріб. Таких ям на цвинтарі виявлено близько 100. Сторожів Дембіцького та Гриневича, які закопували трупи та знали всі таємниці, невдовзі розстріляли на хуторі Загальського». Пам’ятний знак виготовлено з білого мармуру. Розколена мармурова плита символізує наслідок сталінського терору, який смерчем пронісся по долях тисяч і тисяч людей.

8 грудня 2013 року в Хмельницькому на підтримку столичного мітингу «Маршу мільйонів» зібралося понад півтори тисячі людей. Мітингуючим, які зібрались на головній площі, в режимі он-лайн, повідомляли новини зі столичного Майдану. Також цього дня Хмельничани зібрали майже 25 тисяч гривень, для того аби відправити на столичний Майдан активістів, та тих, хто постійно чергує у столиці.

Зі сцени лунали промови, гасла, емоційні розповіді про події у столиці. Фото з архіву редакції.

8 грудня 2016 року брати Капранови презентували у Хмельницькому історичний роман «Забудь-річка». На зустріч із письменниками прийшло чимало хмельничан. Читальний зал обласної наукової бібліотеки був заповнений повністю. Письменники працювали над романом упродовж чотирьох років. І 22 березня 2016-го «Забудь-Річка» вийшла друком. Трохи більше як за пів року письменникам вдалося продати близько 14 тисяч примірників. А на презентацію до Хмельницького вони привезли книги вже з третього накладу цього роману.

«Цей роман відповідає на актуальні питання сьогодення, оскільки в Україні йде війна, і в її підгрунті, грубо кажучи, стоїть питання: на чиєму боці воювали твої діди. Є погані бандерівці, є хороші червоноармійці, і навпаки. Власне кажучи, про це наш роман» – розповіли брати Капранови. Фото з архіву редакції.