Помер академік Борис Патон. Що пов’язує його з Хмельниччиною?

Йому було майже 102 роки. Учений Борис Євгенович Патон народився у Києві 27 листопада 1918 року. Працював у галузі металургії, технології металів, електрозварювання та матеріалознавства. Від 1962 року очолював Національну академію наук України. Його батько, вчений Євген Патон, у 1929 році організував у Академії наук України кафедру інженерних споруд, на базі якої у 1934 створив Інститут електрозварювання. У 1986 році Борис Патон очолив інститут створений його батьком. Цей Інститут, у співпраці з Інститутом хірургії і трансплантології імені Олександра Шалімова НАМН України та Центральним госпіталем СБУ створили обладнання для електрозварювання живих тканин.

Саме Борис Патон розробив перший у світі прилад для обробки металу в умовах космосу за допомогою пучка променів. А один із мостів через Дніпро у Києві названий на честь батька Бориса Патона, Євгена Оскаровича Патона. Оскільки він був проектувальником цього першого у світі суцільнозварного місту завдовжки 1543 метри. Батько разом із синами Борисом та Володимиром першими випробовували міст, проїхавши по ньому на службовій машині.

У листопаді 1998 року Борис Патон першим отримав звання Герой України. Помер Борис Патон 19 серпня 2020 року.

Та мало хто знає, що «садиба Патона» є у селі Хребтіїв Новоушицького району і це справді колишня спадщина Бориса Патона. Щоправда він від неї відмовився.

Предки Бориса Патона походять із Західної Європи і займалися кораблебудуванням. Серед прадідів Патона були генерали, контр-адмірали, прокурори, придворні радники та дипломати.

У XIX столітті консул російської імперії Оскар Патон придбав маєток у мальовничій місцині, на самісінькій Дністровській кручі у Новоушицькому районі в місцевого пана Піуса Собанського. Пізніше резиденцією володів син консула Михайло Оскарович Патон, рідний брат відомого академіка Євгена Оскаровича Патона та дядько академіка Бориса Патона.

Одна із кімнат будинку Патона. Серпень 2018 року. Фото з архіву автора.

Від будинку зараз лише стіни залишилися. Фото з архіву автора

Так будинок Патона виглядав у серпні 2018 року. Фото з архіву автора. 

Детальну історію будинку Патона можна прочитати тут: Маєток за 88 тисяч

Варто зазначити, що колись у будинку Патона знаходилися об’єкти соціальної сфери – сільський клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт. У 1992 році їх перевели до нового приміщення в Пилипах-Хребтіївських, а старий будинок, який ніде не перебував на балансі, залишився нічийним. Тоді місцеві їздили у Київ, до академіка Бориса Патона, але той від спадщини відмовився, тож селяни вирішили наводити у садибі лад за колгоспні кошти. Згодом, коли колгоспи розпалися і майно розпайовували як і землі, будинок теж потрапив у список для розпаювання. Ще через якийсь час будинок продали і тепер він у приватних руках.

Нещодавно на рівні держави заговорили про відновлення сотні культурних об’єктів України. До списку потрапив і «будинок Патона» у Хребтіїві. За словами заступника директора з питань охорони культурної спадщини Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтв Сергія Шпаковського, садиба зараз перебуває у жалюгідному стані, але на комісії в Новоушицькій райдержадміністрації планують розглянути можливість відчуження цієї пам’ятки через суд у державну власність, або ж можливість викупити її у власника.

Від даху теж мало що залишилося. Фото з архіву автора.

Будинок весь обріс хащами. Фото з архіву автора.

Колони у внітрішньому дворі будинку. Фото з архіву автора.