Обвалився ґрунт: у Полонному під землею виявили старовинні споруди зі рідкісної цегли

Вали у Полонному позначені, як пам’ятка місцевого значення. До них уже звикли місцеві жителі, більшість знають – це історична територія Полонської фортеці. Про це розповіли у Полонській міській раді. Там додають – містяни давно знали, що там начебто щось є, але ніхто ніколи ті вали не копав.

За словами начальниці відділу культури і туризмі Полонської міської ради Тетяни Ярославської, очевидно після того, як пройшли дощі і трохи зсунувся ґрунт, прямо під самим вершечком з’явилася цегляна кладка.

«Ми відразу виїхали туди і побачили, що та цегляна кладка старовинна, бо така цегла, яка там використана, нам ще не траплялася. Та, що ми бачили під час розкопок на підземних спорудах раніше, трохи менша за розмірами. Ця цегла, яка зараз з’явилася з-під насипу земляного валу довжиною 30 сантиметрів, товщина 9-10 і ширина – 16-17 сантиметрів. До цього часу нам траплялася цегла товщиною максимум 5 сантиметрів», – розповіла сайту «Є» Тетяна Ярославська.

Вона додала, що з минулих розкопок відомо, що цеглу, яка використовувалася на спорудах, які раніше віднаходили у Полонному, закінчили випускати орієнтовно в 1830-38 роках. Після того періоду її більше не випускали. Це означає, що цегла, яку знайшли зараз, може виявитися значно старішою. Адже, як стверджують археологи, які працювали вже над розкопками у Полонному, чим ближче до нашого часу, тим тоншою і коротшою була цегла.

Цегляна споруда відкрилася після того, як зсунулася частина грунту

Тетяна Євгенівна припускає, що споруда, яка відкрилася після зсуву ґрунту, це може бути частина в’їзної брами до Полонської фортеці, або ж залишки палацу.

«У нас є польські карти 1791 року із позначками вулиць і будівель Полонного того часу. На цій карті, на цьому ж місці, де стався зсув, є позначена якась невелика будівля. Але карта дуже затерта і вже неякісна, тому точно розібрати в написах чи позначках точне визначення що це за будівля, неможливо. Ми допускаємо, що це може бути в’їзна брама у Полонську фортецю, або залишки палацу Любомирських. Можливо навіть не самого палацу, а огорожі, в’їзду, чи додаткових споруд. Але це, поки що, тільки наші здогадки, все треба вивчати», – пояснює Тетяна Ярославська і додає, що фотографії усіх виявлених ділянок, елементи споруди і цегляної кладки вже надіслали і в управління культури та інформаційної політики Хмельницької ОДА, у відділ охорони пам’яток і археологу Павлу Нечитайлу, який займався розкопками попередніх підземних споруд у Полонному.

«Ми не маємо права без нагляду археологів копати. Тому розчистили тільки шматочок цегляної частини споруди, пофотографували і тепер думаємо, що з цим усім робити. На цю осінь точно не будемо нічого розчищати, а з весни, можливо, будемо досліджувати», – каже Тетяна Ярославська.

До теми: Кожна знахідка цінна: полончани про артефакти, які знаходять під час робіт

Фото усіх елементів, які відкрилися після зсуву грунту пофотографували і відправили у всі необхідні структури.

Сам обвал, який відкрив цегляну споруду, знаходиться на комунальній землі, але за словами пані Тетяни, якщо дивитися у перспективу, куди веде хід, який відкрився, то видно, що він веде на територію приватної ділянки.

«Для мене це навіть дивно, що на такій невеликій глибині знаходяться ті старовинні споруди і ми їх не бачили. Ці споруди потихенько відкриваються у різних місцях Полонного. Можливо з часом ми проведемо між ними якісь паралелі і зрозуміємо, що воно таке. Але поки ми не проведемо геосканування, то не будемо знати і розуміти: що у нас тут є, куди нам рухатися, як копати і що шукати», – каже Тетяна Євгенівна.  

Читайте також: Еколенд замість звичних клумб облаштовують у Полонному