ye-logo.v1.2

Винахідник зенітки з Поділля

Історія 6038
Зенітна гармата на автомобілі
Зенітна гармата на автомобілі. Фото: з архіву

Навесні цього року виповнилося 130 років від дня народження подолянина Франца Лендера – винахідника першої вітчизняної зенітної гармати.

Із дунаєвецьких чехів
На початку XIX ст. власниця Дунаєвець графиня Антоніна Красинська, яка зайнялась впорядкуванням свого маєтку, вирішила розгорнути в містечку текстильне виробництво. Графиня запросила з Прусії та інших країн фахівців та фабрикантів текстильної справи, надала іноземцям пільги та садибні ділянки (до двох десятин землі). У 1829 році прусські вихідці заснували перші суконні фабрики. Справу Антоніни продовжив син, генерал-ад'ютант Вікентій Красинський. При ньому суконне виробництво у Дунаївцях сягнуло найбільших своїх висот – у 1872 році діяло 53 фабрики, на яких працювало 534 робітники. Отож, у першій половині ХІХ ст. до Дунаєвець, на місцеві ткацькі фабрики, потягнулися майстри з різних країн Європи. Серед них була й родина Лендерів із Чехії, які, як й інші, розраховували заробити грошей та повернутись на батьківщину. Але доля розпорядилася по-іншому: облаштувались й залишились в Дунаївцях назавжди.
13 квітня 1881 року в родині Франца та Францишки Лендерів народився син, якого батьки на співзвуччя своїх імен назвали Францем. Того ж дня хлопчика хрестили у Дунаєвецькому костьолі. У наступні роки родина Лендерів поповнилась ще двома доньками –Марією у 1884 році й Юзефиною у 1886, та двома синами – Віктором у 1889 й Павлом у 1891.
Родина була не надто заможною, тому гарну освіту могли дати лише одному із дітей. Отож, головні свої надії батьки поклали на первістка – Франца. Після закінчення у Дунаївцях початкової школи в 1896 році п'ятнадцятирічного хлопця відправили в столичний Санкт-Петербург, де він поступив у ремісниче училище Російського Технічного Союзу. Через чотири роки Франц став студентом Петербурзького технологічного інституту й поєднував навчання з обов'язками кресляра Артилерійської контори Путилівського заводу. В 1904-му Лендер з відзнакою закінчив інститут і одразу ж одержав посаду технічного керівника контори на заводі, де підробляв.
Здібний інженер-винахідник
Таке підвищення не було випадковим для здібної молодої людини. Ще в 1902 році він, студент-кресляр, зробив свій перший винахід – принципово нову конструкцію стопора затвора польової гармати. В 1908 році Франц Лендер розробив перший у світі автоматичний клиновий затвор до гармат малого й середнього калібру, що стало справжнім переворотом в артилерійській техніці й задало новий напрямок її розвитку. Затвор забезпечував 26 пострілів на хвилину! На той час це було з області фантастики. Незабаром першість Лендера у винаході механізму автоматичного затвора визнали патентні служби Англії, Франції, Австрії, США, Німеччини.
У 1909–13 роках інженер завзято працював над проектом першої в Росії зенітної гармати. Допомагав йому у цьому конструктор артилерійського озброєння, штабс-капітан Василь Тарнавський. У серпні 1914-го всі креслення були закінчені, а вже восени зенітка успішно пройшла всі випробування, показавши більше високу ефективність, ніж відповідні французькі й німецькі зразки. Скорострільність лендеровської гармати була на 5–10 пострілів у хвилину більше, висота вогню поразки досягала 5,5 км. Оптимальним виявився калібр і довжина дула. Після випробувань, з офіційною назвою «Тридюймова протиаеростатна гармата зразку 1914 року», новий вид військової бойової техніки був прийнятий на озброєння Російської армії.
Перші чотири зенітки встановили на автомобілях і в березні 1915 року відправили на фронт у складі 1-ї автомобільної зенітної батареї, яку очолив вже згадуваний капітан В.Тарнавський. 17 червня того ж року під Варшавою батарея збила перші два німецьких літаки, й як велике досягнення відзначалося, що гармати вразили ціль всього шостим снарядом. Гармати Лендера стали масово поступати на озброєння – їх встановлювали не лише на машинах, але й на кінних візках та залізничних платформах.
Самовіддана праця та її продовжувач
Після жовтневих подій 1917 року Лендер вирішив продовжувати свою інженерну роботу, але вже на благо Червоної Армії. У грудні 1918 року його призначили головним конструктором Артилерійського комітету, а з вересня 1919 запросили в Артилерійську академію, де він став професором. Перейшовши на адміністративно-викладацьку роботу, вчений продовжував займатися науковими винаходами.
На початку 1920-х років Франц Францевич взяв активну участь у розробках гармат різних калібрів, в 1923 році завершив робочі креслення автоматичного прицілу, спроектував оптичний висотомір. У той час було дуже важко працювати: холод, відсутність електроенергії, мізерний продуктовий пайок. Це змусило винахідника перебратися додому. Один з його синів, Володимир, згадував: «Батько фактично перетворив свою квартиру в конструкторське бюро. Проблему опалення він вирішив досить своєрідно – виготовив у домашніх умовах за власними кресленнями... пересувну кімнатну грубку».
Активну роботу Лендера перервала невиліковна хвороба: кілька приступів, операція, і Франц Францович виявився прикутим до ліжка. Але навіть у такому стані, інженер наполіг на тому, щоб над його ліжком змонтували креслярську дошку, і продовжував працювати. У 1927 році винахідник встиг закінчити 76-мм полкову гармату та так й не одужавши, у вересні того ж року пішов з життя… Справу батька продовжив син Володимир (1910–1981), який із-за громадянської війни не зміг отримати повну вищу освіту, але все одно став талановитим інженером. З 1930 року Володимир Францович Лендер працював конструктором в різних конструкторських бюро та інститутах Ленінграда, став розробником ряду артилерійських систем, ракетних пускових установок, тепловакуумної техніки для космічної галузі, автором чисельних винаходів та наукових публікацій, лауреатом Державної (Сталінської) премії СРСР 1948 року.
P.S: Працюючи над статтею, довелося перегорнути ряд енциклопедичних та довідкових видань Росії та України, де є біографічні відомості про Ф.Лендера. У них зустрічаються розбіжності відносно дати народження конструктора – в більшості назване 12 квітня, у деяких 12 червня. Тому, звернувшись до архівних документів (Метричної книги Дунаєвецького костьолу за 1881 рік) вдалося з’ясувати – помиляються всі. У метриці Франца Францовича Лендера чітко записано: «Дата рождения – 13 апреля».
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую