ye-logo.v1.2

Світовий рекорд Бубки, людина на місяці — 31 липня в історії

Історія 4233
У 1994 році Сергій Бубка встановив свій останній, 17-й, світовий на відкритих стадіонах
У 1994 році Сергій Бубка встановив свій останній, 17-й, світовий на відкритих стадіонах. Фото: ua-football.com

Про події з історії світу, України та Хмельниччини.

Цього дня 27 років тому український легкоатлет Сергій Бубка встановий свій останній, 17-ий, світовий рекорд на відкритих стадіонах. В Італії в місті Сестрієре стрибун подолав із жердиною планку на висоті 6 метрів 14 сантиметрів. Його рекорд лише через 26 років зміг покращити шведський легкоатлет, стрибнувши на один сантиметр вище.

А загалом Сергій Бубка – 35-разовий рекордсмен світу. Крім рекордів, здобутих на літніх змаганнях, ще 18 рекордів він встановив в приміщенні. Його останню здобуту висоту в приміщенні не могли перевершити майже 21 рік. У лютому 2014 року на змаганнях «Зірки жердини» в Донецьку французький легкоатлет стрибнув на висоту 6 метрів 16 сантиметрів, перевершивши рекорд Сергія на один сантиметр.

Цей день в історії Хмельниччини

31 липня 1919 завершилась Проскурівська наступальна операція. Саме цього дня 21-а бригада Української Галицької армії однією своєю сотнею зайняла Меджибіж, а 18-а бригада розташувалася як резерв у Проскурові. Для повного заволодінням районом над річкою Бужок частини 4-ї бригади зайняли Пашутинці, а її розвідка дійшла до Западинців.

Офіцери 3-го артполку УГА у Меджибожі, серпень 1919 року. Фото: joanerges.livejournal.com

«Вже на початок серпня завдяки отриманим перемогам об’єднані українські армії здобули плацдарм для подальших наступальних операцій. Він пролягав з півночі по лінії річки Бужок (УСС), Меджибіж (21-ша бригада), Деражня (7-ма бригада), околиць Жмеринки група Юрія Тютюнника, а з півдня і заходу його межі проходили по річках Дністер і Збруч, зі сходу — по лінії Вапнярка-Яруга (3-тя дивізія). Проте така співпраця УНР з УГА тривала не довго. Частини галичан перейшли на бік Добровольчої армії, але все ж негласно допомагали армії УНР», — пише історик Анатолій Трембіцький у статті «Яків Шепель — організатор повстанського руху на Поділлі (1918-1921 роки)».

Крім того, 31 липня 1919 року в Кам’янці-Подільському пройшов парад військ УНР в честь військової місії Антанти, яка прибула у місто для наради з керівництвом Української Народної Республіки. Парад пройшов на Комісаріатській площі (нині Вірменський ринок).

Військовий парад УНР у Кам’янці-Подільському на честь військової місії Антанти, 31 липня 1919 року. Фото: k-p.net.ua

Після становлення радянської влади видатний історик Юхим Сіцінський зазнав політичних переслідувань. Зокрема, його будинок комуністи спершу націоналізували, а далі знов повернули законному власнику. Однак не надовго. Про це пише науковець Ольга Дашко у статті «Будинок Є. Й. Сіцінського в Кам’янці-Подільському».

За її словами, вже 31 липня 1933 року, згідно з рішенням Кам’янець-Подільського народного суду, місцева влада реквізувала будинок Юхима Сіцінського, придбаний ним за науково-літературні заробітки. Передали оселю у довічне користування громадянці Шуляк А.П. «за особливі заслуги в соціалістичному будівництві». Натомість науковцю залишили лише невеликий флігель, який також незабаром відібрали.

Юхим Сіцінський намагався через особисте листування вплинути на цю ситуацію. Однак його спроби виявилися марними. Рішення суду підтвердила постанова міської ради. Також йому відмовили у нарахуванні персональної пенсії.

«У заяві до міської ради вчений писав, що для «старого 73-літнього чоловіка, що доживає свій трудовий і життєвий стаж, втрата флігеля дуже дошкульна, бо якраз в той час, коли забрано в мене той флігель, я перестав служити. І при моїй старості треба би мати свій притулок. Я гадав, що той флігель, який я побудував на свої трудові кошти, і буде таким притулком, але сталося інакше. Бажав би я закінчити свій вік в Кам’янці, з яким я зв’язаний своєю довголітньою працею і літературною, і науково музейною, і службовою», — наводить цитату Юхима Сіцінського Ольга Дашко.

До речі, будинок українського науковця у Кам’янці-Подільському зберігся до наших днів. Він розташований на вулиці Лесі Українки, 46.

31 липня 2015 року вперше чемпіонкою України серед дорослих стала 20-річна хмельничанка Марина Бех, яка змагалася у секторі стрибків у довжину. Спортсменка до останнього залишалася поза п’єдесталом пошани. І лише на шостій спробі Марина Бех стрибнула на 6 метрів та 60 сантиметрів. Нині ж Марина Бех-Романчук змагається на Олімпіаді в Токіо.

У 2015 році Марина Бех вперше стала чемпіонкою України серед дорослих у секторі стрибків у довжину. Фото: з архіву

Торік цього дня у Хмельницькому відкрили персональну виставку народної художниці України, Героя України Тетяни Яблонської. Хмельничанам показали твори, написані протягом останніх п’яти років її життя. 

Завдяки своїй майстерності Тетяна Яблонська зібрала найвищі державні нагороди, ставши відомою далеко за межами України. Її твори експонувалися на багатьох виставках у різних країнах світу. Велику популярність й офіційне визнання художниця здобула у 1949 році завдяки тематичній картині «Хліб», над якою вона працювала в селі Летава Чемеровецького району.

Не покидала улюбленої справи Тетяна Яблонська й в останні роки життя. Художниця стала писати лівою рукою, бо права була паралізована після інсульту. Десять років вона не виходила зі своєї квартири на Печерську, будучи обмеженою тільки рамою вікна на своїй кухні. І все, що вона бачила, це був весь її світ.

Втративши можливість працювати правою рукою, мисткиня писала пастелі лівою. Фото: з архіву

В ніч з 30 на 31 липня у Хмельницькому зупинилося серце Анатолія Трачука, який з 1991 по 2008 роки очолював обласну державну телерадіокомпанію «Поділля-Центр».

Анатолія Яковича, якому було 78 років, називали батьком хмельницького телебачення. Як розповідав Анатолій Трачук, у березні 1991 року в Хмельницькому провели міський референдум, на якому запитували, чи підтримують хмельничани ідею створення місцевого телебачення і чи готові щомісяця платити один карбованець на його утримання. Абсолютна більшість мешканців міста проголосували «за». Але влада так і не знайшла способу збору цих коштів.

Анатолій Трачук був лауреатом багатьох телефестивалів, заслуженим журналістом України. Поховали його 1 серпня на міському кладовищі в Шаровечці.

Анатолію Трачуку було 78 років. Фото: з архіву

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

  • 1964 – безпілотний американський космічний корабель наблизився до Місяця і почав передавати на Землю перші кольорові знімки супутника.
  • 1971 – вперше людина проїхалась по Місяцю на механічному засобі пересування.

Цього дня народилися

  • 1914 — Карлос Луї де Фюнес , французький комедійний кіноактор ("Не спійманий — не злодій", "Фантомас", "Людина — оркестр").
  • 1944 — Джеральдіна Чаплін, американська кіноактриса (Доктор Живаго, Одісея, Одруження); дочка Чарлі Чапліна.
  • 1965 — Джоан Роулінг, англійська письменниця (псевдонім Дж. К. Ролінґ), автор серії (1997—2007) романів про Гаррі Поттера, перекладених понад 60 мовами

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую